З січня 2012 року Чехія ускладнила життя іноземцям, які не є громадянами країн ЄС. Новий закон з працевлаштування забороняє агентствам з найму робочої сили влаштовувати, наприклад, українців на роботу у Чехії. Підприємства повинні самостійно займатися працевлаштуванням претендентів з-за кордону, або шукати робітників в межах ЄС. Нині у цій країні нелегально працює понад 60 тис. іноземців, переважна більшість з яких українці, росіяни і в’єтнамці.
30 січня в Італії набув чинності декрет уряду про підвищення плати при отриманні чи поновленні дозволу на проживання іноземцями. Якщо раніше українці, які бажали отримати дозвіл на проживання, платили 72,12 євро, то тепер будуть змушені доплачувати до цієї суми при отриманні чи поновлені документів 80 євро (якщо дозвіл на проживання видається на термін до 1 року), 100 євро (якщо дозвіл видається на термін від 1 до 2 років) і 200 євро за отримання чи поновлення постійного дозволу. Очевидно, таке рішення «вдарить по кишенях» 200 тис. українців, які постійно проживають в Італії.
«Не відстає» від жорстких умов працевлаштування, які впроваджують в ЄС і Росія. Прем'єр-міністр Росії, кандидат у президенти Владімір Путін вважає, що в РФ необхідно посилити правила реєстрації мігрантів. Яким саме чином, глава уряду не уточнив, але заявив, що мігранти, в тому числі з України, «обходять закон».
Читайте також: Транзитна зупинка: білоруси шукають притулку в Україні
А от Польща, на відміну від партнерів з ЄС, полегшує працевлаштування для мігрантів. З 1 січня у країні вступила в дію амністія для нелегальних мігрантів. Від початку року люди, які працюють у Польщі без дозволу – можуть подати документи до відповідних служб і легалізуватися. Раніше польський уряд запровадив для заробітчан з України, Білорусі, Росії, Грузії та Молдови піврічні візи. До того дозвіл на роботу видавали не більш як на 3 місяці.
Не розмовляти українською, щоби не потрапляти на очі правоохоронців – у такий спосіб українки, які поїхали до Польщі на заробітки, намагалися уникнути депортації. Нелегальні заробітчани були позбавлені елементарних прав – наприклад, придбати місячний проїзний квиток на автобус. Тепер їхнє перебування за кордоном легалізували.
Зазначимо, що 21 грудня минулого року український парламент ратифікував Угоду між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення. Вона передбачає врегулювання проблеми зарахування страхового стажу та визначення механізму нарахування пенсій після повернення трудових мігрантів в Україну.
Між тим, сама Україна ускладнює умови проживання для іноземців на своїй території. У квітні 2011 року Верховна Рада внесла зміни до закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення. Більшість змін посилюють правила в'їзду і перебування іноземців на території України.
Так, тепер у країну не зможуть в'їхати особи, які дискредитували її, а також не здатні фінансово забезпечити своє перебування в ній. З цих самих міркувань можуть бути вислані іноземці, які вже проживають в Україні.
Розширився перелік причин, з яких громадянин іншої країни може бути виселений із країни. Це відбудеться, наприклад, якщо іноземець, який прибув для навчання або роботи, у призначений термін не з'явився в університет або до місця роботи.
Скорочено і термін, протягом якого він зобов'язаний залишити Україну після ухвалення рішення про депортацію. Якщо раніше він становив 30 днів, то тепер – п'ять. Разом з тим іноземець не може бути висланий у країну, де його можуть піддати катуванням, або його життю може загрожувати небезпека.
Санкції за незаконне переправляння іноземців через державний кордон України також посилено. Якщо раніше за подібні дії передбачалося покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 2 до 5 років, то тепер – від 3 до 8 років. За порушення правил і термінів реєстрації тепер передбачено штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів (від 3400 до 8500 грн). Раніше він становив 20-40 неоподатковуваних мінімумів ( 340-680 грн).
Як повідомлялося, за офіційною статистикою, починаючи з 2005 року Україна має сталий міграційний приріст, який становить майже 15 тис. осіб щороку й компенсує понад 5 % природного скорочення населення.