Чемпіонат парадоксів

Сказати, що ризик Йозефа Блаттера цілком себе виправдав, було б неправдою. Мундіаль у ПАР був багатий на заковики та парадокси.

Головним ґанджем чемпіонату світу в Африці стало нашестя шалених вувузелістів (5). Від суцільного дзижчання потерпали барабанні перетинки не лише безпосередньо присутніх на стадіонах фанатів, а й мільйонів телеглядачів у всьому світі та футболістів на полі. Особливо невдоволеними з Африки, мабуть, поїхали бразильці, які невдачу в чвертьфінальному поєдинку з Нідерландами частково можуть списати саме на вувузели. Вони завадили в комунікації голкіперові Жуліо Сесару та оборонцю Феліпе Мело, наслідком чого став курйозний і багато в чому визначальний гол у ворота «пентакампеонів».

Нонсенсом на південноафриканському мундіалі стали напівпорожні стадіони на значній кількості поєдинків групового етапу і навіть у матчах плей-офф-раунду! Можливо, частина вболівальників, що заздалегідь придбали квитки, не поїхали до Африки в останній момент із міркувань безпеки? Пограбування туристів і навіть гравців та офіційних осіб на чемпіонаті були звичним явищем.

І все ж чемпіонат світу в Південній Африці – це не лише вувузели та кримінал. Передовсім він подарував абсолютно нового чемпіона – іспанці ще ніколи не вигравали мундіалю (1, 4). А хіба не парадоксом є те, що всі голи у складі «Червоної фурії» забили гравці з однієї команди – «Барселони»? Неймовірно, але навіть у футболі Барселона знайшла аргумент на користь відокремлення від Іспанії.

Про містику й знаковість на чемпіонаті світу в ПАР можна говорити без упину (оракула-восьминога Пауля до уваги не беремо (7). Хіба не містика, що обидва фіналісти мундіалю-2006 Франція (3) та Італія (2), маючи посередніх суперників, не вийшли навіть зі своїх груп? Третя в історії фіналів поразка збірної Нідерландів, яку вже давно і неприховано замість Netherland можна називати NEVERLАND!

Хоч Україна й не брала участі у ЧС-2010, свій унікальний парадокс ми на чемпіонаті таки народили. Під час футбольних трансляцій на «Першому Національному» державна мова була бідною родичкою московської говірки і використовувалася переважно для озвучення рахунка й рекламних пауз. Очільник УТ-1 Єгор Бенкендорф, вислужуючись перед роботодавцями з Партії регіонів, навіть без голосування у Верховній Раді визначив українській мові місце на задвірках телебачення, а Савік Шустер, вправно скориставшись ситуацією, своє щоденне шоу «Африканські пристрасті» перетворив на російськомовний балаган.