Чехія: історія під прицілом

Світ
17 Лютого 2019, 12:55

Чеська служба безпеки та інформації (BIS) у своєму щорічному звіті, який опублікувала торік у грудні за 2017‑й, зазначає, що «викладання новітньої історії в чеських школах є де-факто її радянською версією, а вивчення чеської мови відбувається певною мірою «під впливом проросійського панслов’янства». Як пишуть чеські медіа, прорадянську інтерпретацію сучасної історії і тривалий вплив радянської пропаганди чеська розвідка визначила як частину російської гібридної стратегії. 

Протягом січня ця інформація спричинила чималі дискусії в Чехії. Керівникові чеської розвідки Мартінові Коуделці закинули бажання переписати сучасну історію Чехії. Однак дискусія довкола звіту вивела на поверхню інший бік цього айсберга проблем: якій саме історії слід приділити більше уваги за нинішніх обставин.

«Декомунізація навчання історії в середній школі, як і багато інших процесів у цьому напрямі, відбулася ще в 1990-х. Наші історики працюють дуже добре. Щороку видається чимало книг. Також ми маємо Інститут дослідження тоталітарних режимів, який допомагає школам та викладачам постійно реформувати навчання», — каже Якуб Мучка, директор аналітичного проек­ту «Онлайн-енциклопедія міграції». Водночас викладання саме сучасної історії, яку Росія використовує як один з основних інструментів своєї гібридної війни, знач­ною мірою страждає в чеських школах. Як історики, так і урядовці згідні з тим, що потрібно змінювати підхід до навчання. Після опублікованого звіту чеської розвідки міністр освіти Чехії Роберт Плаґа, який також мав зустрічі з цього питання з представниками Служби безпеки та інформації, заявив, що саме зараз, у час «гібридних загроз, слід як ніколи звернути увагу на створення достатнього простору для збалансованого викладання сучасної історії».

 

Читайте також: Ростислав Прокоп’юк: «Інтереси Української держави в Чехії змушені обстоювати активісти»

Якуб Мучка вважає, що головна проблема не в браку якісної інформації або того, що вивчати. За потреби викладачі можуть знайти потрібні відомості чи матеріали в спеціальному підрозділі Інституту дослідження тоталітарних режимів. Завданням департаменту освіти цього підрозділу є надання дидактичної та методологічної допомоги для вчителів історії в школах. Крім того, є інтернет-портал Moderni dejiny, створений чеською неурядовою організацією PANT та медійною групою MAFRA спільно із Інститутом дослідження тоталітарних режимів. Там учителі, учні та студенти можуть завантажити чи прочитати матеріали з історії ХХ століття. Портал подає інформацію з історії не лише Чехії, а й Польщі, Словаччини та Угорщини мовами цих країн.  Основна проблема полягає в пропорції викладання давньої та сучасної історії. На читання останньої відводять надто мало часу. Та й для багатьох викладачів часто говорити про сучасну історію є чималим викликом. Ще у вересні цього року міністр освіти Чехії Роберт Плаґа наголошував, що потрібно визначитися, де «центр тяжіння» у викладанні історії. Тоді ж він наголосив, що цей центр має міститися на її сучасному відтинку. Саме тому після публікації звіту чеської розвідки в грудні він заявив, що нині як ніколи важливе збалансоване викладання сучасної історії. 

Після опублікованого звіту чеської розвідки міністр освіти Чехії Роберт Плаґа заявив, що саме зараз, у час «гібридних загроз, слід як ніколи звернути увагу на створення достатнього простору для збалансованого викладання сучасної історії»

Власне небажання переписувати історію після всіх заяв висловив і сам Мартін Коуделка. Утім, у своєму матеріалі для газети Právo він зазначає, що інформацію, яка просочилася із щорічного звіту BIS, перекрутили й сама розвідка стала «об’єктом пропаганди та перекручування фактів». Як пише Коуделка, чеська розвідка ніколи не хотіла вказувати, що саме треба вивчати в школах, чи на потребу переписувати підручники. У звіті лише йшлося про вже відому раніше інформацію, отриману завдяки Чеській шкільній інспекції 2016-го: сучасна історія в школі викладається недостатньо, а чверть вчителів вважає її неважливою. На думку керівника чеської розвідки, саме освіта та знання сучасної історії дають «стійкість до дезінформації». 

Дискусія довкола викладання історії призвела до того, що президент Чехії Мілош Земан вкотре розкритикував власну розвідку, звинувативши її у втручанні не у свої справи. Раніше була оприлюднена інформація з цього самого звіту про присутність російських і китайських шпигунів у країні. Земан її лише розкритикував, сказавши, що не побачив конкретних доказів у прочитаних матеріалах.

Потреба детальнішого вивчення новітньої історії також важлива в контексті українського питання в Чехії, де живе та працює понад 100 тис. українців. 1 лютого сайт доволі популярного бульварного журналу Reflex опублікував статтю «Коротка хронологія історії України — країни, що перетворилася на пекло для своїх жителів». Reflex, як і видання, що належать прем’єрові Андрею Бабішу, останнім часом вдається до непомітних маніпуляцій не лише в історичних питаннях.

 

Читайте також: Празька весна 1968 року

Однак в інформаційному просторі країни все ще достатньо прикладів збалансованого викладу, які мають широке охоплення. Окрім провокативного й невідповідного реальності заголовка в статті журналу Reflex наявні ще й фактологічні неточності та маніпуляції (хоча за своєю суттю вона не мала б їх містити, бо це просто хронологія). Наприклад, Симона Петлюру тут називають антисемітом, а коли автор розповідає про нацистську окупацію, то пише, що «українці були серед найсуворіших наглядачів у концентраційних таборах». Найбрудніші перекручування хронології подій стосуються часів після Майдану та окупації Криму. Автор жодним чином не згадав про те, що події в Криму — це окупація, змовчав і про «зелених чоловічків». Натомість написав про «голосування парламенту Криму за приєднання до Росії» та псевдореферендум 16 березня. Автор також наприкінці хронології наголошує, що станом на вересень 2018-го за кордоном працює 13 млн українців, що звучить як підтвердження його слів про «пекло», із якого тікають. Ця стаття — не єдиний приклад маніпуляції новітньою історією України. 

До поширення маніпуляцій довкола історії України докладається чеський президент і місцеві комуністи. Торік у грудні Комуністична партія Чехії та Моравії провела в чеському парламенті прес-конференцію за участю їхнього українського побратима Петра Симоненка, який, звісно ж, розповів про «переворот у лютому 2014-го, фінансований США» та олігархічно-фашистський режим. Самі комуністи, які підтримують нинішній уряд, різко критикують нинішнього міністра закордонних справ Чехії Томаша Петршичека, який після тривалого мовчання (між країнами не було візитів високого рівня ще з часів Майдану) між чеським та українським урядами намагається налагодити конструктивний і продуктивний діалог, свідченням цього став його дводенний візит до Києва минулого тижня.

 

Читайте також: Земан знову: перемога популізму в Чехії

Наприкінці грудня Петршичек у своєму Twitter написав, що Україні доведеться самій упоратися з болючими місцями власної історії, однак їй слід дати на це час. Він також тоді зазначив, що обговорюватиме ці питання зі своїми колегами під час візиту. Тоді ж чеські комуністи та Адміністрація президента розкритикували МЗС і самого міністра. Адже замість критичної реакції на ухвалення українським парламентом змін до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», де статуси учасників бойових дій отримали ветерани ОУН та УПА, МЗС у своїй заяві повідомило, що оцінювання та вивчення історії — це справа істориків, а не дипломатів. Натомість президент Земан в інтерв’ю сказав, що хотів би бачити офіційну реакцію Чехії на цей закон, бо вважає «бандерівців військовими злочинцями». Навколо визвольної боротьби України в Чехії також є багато дискусій і маніпуляцій, зокрема щодо участі УПА в убивстві волинських чехів. 

Під час візиту Петршичек та Клімкін обговорили започаткування чесько-українського форуму, де серед іншого можна буде обговорювати суперечливі сторінки спільної історії. Саме в цьому контексті детальніше та сфокусоване на новітній історії вивчення цього предмета потрібне не лише в Чехії, а й в Україні. Попередження чеської розвідки актуальне як для Праги, так і для Києва.