Спираючись на нові дані про торгові маршрутисировини, звіт вказує, що міжнародна політика почала керувати ринком ресурсів. Політика щодо ресурсів «кожна країна за себе» сприяє тому, що ринки не здатні адекватно відповідати на збільшення цін, загрожує торговими війнами, деградацією довкілля та голодом у бідних країнах, якщо світ не знайде нові шляхи управління ресурсами.
«Коли країнам і урядам, здається, що в них закінчуються дешеві ресурси, вони починають більше залишати для себе», – зазначив один з авторів звіту Берніс Лі вказуючи на контроль за експортом продовольства та державні компанії, що закуповують сировину закордоном.
Він навів при цьому приклади Китаю, України та Аргентини, які відповіли на зростання цін на харчі у світі в 2008 році податками або контролем експорту зерна. Контроль над експортом може викликати аналогічну реакцію інших країн ще більше підвищуючи ціни та створюючи кризу довіри, що поширюється з одного ресурсу на інший.
Chatham House також попереджає, що «ескалація торгових воєн за ресурси може знищити режим врегулювання в рамках СОТ».
У доповіді підкреслюється, що зростання економік, що розвиваються, змінило ринок торгівлі ресурсами і створило нову систему залежностей, зокрема, щодо нафти з Близького Сходу до Китаю, але також зерна з Росії і України на Близький Схід, а пальмової олії з Малайзії й Індонезії в Китай та Індію.
Chatham House, зокрема, непокоїть концентрація окремих ресурсів у декількох країнах.
«Питання не в тому, де продовжить існувати ОПЕК, але чи доєднаються до неї нові міжнародні картелі, створені на інших ресурсних ринках», – зазначають експерти.
Звіт передбачає нові механізми для пом’якшення наслідків шоків від цін на сировинні товари. Зокрема, наприклад, експерти закликають Китай та Індію об’єднатися й розробити механізми, які дозволяли б у надзвичайних ситуаціях ділитися нафтою, а також в обов’язковому порядку трейдерам металами складати звіти, що б скоротило спекулятивні бульбашки і ажіотажний попит. Врешті-решт для співпраці щодо ресурсів потрібні нові інституції.
«Сліпота стандартних приписів політики до ресурсної політики може погіршити майбутні прогнози та підірвати раціональний економічний вибір», – вважають експерти Chatham House.
«Питання в тому, чи зможуть люди, здатні впливати на ринок, зібратися разом для того, щоб спробувати зменшити нестабільність», – додав Лі.