Та що там еліти! Десятки, ба, сотні мільйонів пересічних громадян держав Європи, Америки, Африки, Австралії й Океанії щодня виконують певні ритуали, щодня словесно засвідчують свою причетність до тих духовних засад, на яких зросла ця цивілізація, а водночас воліють не бачити, не чути й не знати ті факти, які засвідчують справжню культурну й антропологічну катастрофу сучасного світу.
Ідеться про те, що на планеті Земля на початку ХХІ століття (інформаційне, технотронне, постіндустріальне та постмодерне і ще казна-яке суспільство) кожні п’ять хвилин за віру вбивають християнина. А всього за минулий рік на мученицьку смерть були приречені 105 тисяч християн.
Ці неймовірні цифри ці були оприлюднені восени 2011 року під час конференції фонду Luci sull'Est у Римі. У конференції брав участь представник ОБСЄ з боротьби із дискримінацією щодо християн, глава Центру з вивчення нових релігій (CESNUR) Массімо Інтровіньє. Він назвав "гуманітарною кризою" нинішню нетерпимість, дискримінацію і переслідування християн у світі, а водночас політкоректно (посада вимагає!) відзначив, що найбільша небезпека загрожує християнам у країнах з сильними екстремістськими рухами, де відступництво від місцевої релігії карається стратою.
Небезпечними для християн країнами названі також комуністичні Північна Корея та Китай, а на додачу ще й Індія та держави Індокитаю (у частині з яких також при владі комуністи). Ба більше: крім фізичного насильства, ще одним поширеним видом переслідувань християн є правова дискримінація, яка існує (тільки не падайте зі стільців), наприклад, у Франції. За даними Інтровіньє, нині кожні два дні у цій європейській країні трапляються подібні епізоди.
Читайте також: Бий сектантів!
Можливо, ревні католики перебільшують? Що ж, ось один випадок із 34 подібних, коли християн засуджують до смертної кари за звинуваченнями у богохульстві чи у проповіді своєї віри. Пакистанська християнка Асія Бібі, мати п’ятьох дітей, була заарештована поліцією 19 червня 2009 року після розмови про релігію зі співробітниками тієї організації, де вона працювала. Звинувачення – богохульство. Вирок – смертна кара через повішення. Це при тому, що Пакистан – доволі "ліберальна" країна серед тих, де існують "сильні екстремістські рухи": тут немає смертної кари за сам факт сповідування християнства, карають на горло тільки за розмови про свою віру…
Читайте також: Зв'язки Господні
Ще раз: 34 людини за 2010-11 роки були офіційно засуджені за сповідування ними християнства і розмови про свою віру, розцінені як "богохульство". Інші ж десятки тисяч християн просто вбиті. За фактичного мовчання світової спільноти. Ніхто не посилає війська до Північної Кореї чи до В’єтнаму, де чоловіки і жінки приймають мученицьку смерть за віру. Ніхто не впроваджує жорстких економічних санкцій проти комуністичного Китаю, де в місцевому аналогу ҐУЛАҐу – "архіпелазі Ляоґай" – ув’язнені мільйони людей, далеко не тільки християни; ба більше – всюди, в тому числі і в Україні, охоче купують дешеві товари, вироблені цими в’язнями. Ніхто не зупинив свого часу геноцид християнського населення півдня країни, вчинений суданським урядом. Ніхто не звертає увагу на заголовки стрічок новин, де тільки за 11-12 січня цього року зафіксовано речі, які б мали збурювати душу й розум кожної притомної люди, не тільки християнина:
У Нігерії ісламісти розстріляли чотирьох християн
У Сомалі бичують християн
Замах на архієпископа Кіркуку (Ірак)
Терористи продовжують вбивати нігерійських християн
В Індії заарештовано двох християнських активістів
Та ні – у кращому разі десь хтось відбудеться ритуальними словесними вправами, у яких сучасні адепти realpolitikвеликі майстри. Хтось банально промовчить. А хтось виступить на боці тих, хто цілеспрямовано нищить християн. Й одним із цих "хтосів" виявиться (тримайтеся за стільці) патріарх Московський Кіріл, який не вперше й, очевидно, не востаннє заговорить мовою, що личить радше не церковному предстоятелеві, а генералові КҐБ.
Восени 2011 року, як відомо, у Єгипті спалахнули масові акції протесту місцевих християн-коптів, спричинені реакцією влади на грабунок і спалення ісламістами церкви у селі Ель-Марейнаб поблизу міста Асуан: місцевий губернатор заявив, що церква не буде відновлена, бо, мовляв, побудована з порушеннями. Під час акцій протесту і зіткнень з військами загинули десятки християн; тодішній прем’єр Єгипту Ессам Шараф звинуватив коптів у тому, що вони є агентами зловісних зовнішніх сил. "Незримі руки плетуть змову, щоб розвалити Єгипет", – цитувала його слова газета Al-Masry Al-Youm. Як же прокоментував події персонаж, котрий зве себе православним патріархом? Він не висловив співчуття родинам загиблих, не солідаризувався із братами у Христі, не назвав радикальний ісламізм загрозою для всього світу, в тому числі і для переважної більшості самих мусульман, ні – він почав шукати у всьому "руку світової закуліси": "Ані вам, ані мені, ані світовій громадськості не ясно, який відсоток у всьому тому, що відбувається там сьогодні, належить власне народній ініціативі, і який відсоток є результатом – оберімо найм’якіше формулювання – допомоги цьому процесу з-за кордону", – так подало слова глави РПЦ РІА "Новости". А ще московський патріарх застеріг Захід від "надмірного втручання у справи арабського світу", щоби, мовляв, не спровокувати конфлікти між мусульманами і християнами…
…Письменник, науковець і дипломат Юрій Щербак опублікував 2011 року роман-антиутопію"Час смертохристів: Міражі 2077 року", де змальований катастрофічний світ майбутнього. Війська Франко-Арабського халіфату тримають в облозі Париж. Азію поділено між Піднебесною народно-демократичною імперією й ісламістською Чорною Ордою, яка щойно підім’яла залишки Росії, влаштувавши в Москві кривавий курбан-байрам і взявши штурмом Кремль. Зацілілий після іранських ядерних ударів шмат Ізраїлю відгородився від мусульманського світу спеціально створеною смугою радіоактивних пустель. А у Києві панують смертохристи, що вважають себе вільними від усіх моральних заборон, накладених раніше християнською традицією, і готуються здати Україну Чорній Орді.
Утім, дуже схоже, що такі часи можуть настати значно раніше, ніж у романі Щербака.