«І ще Газпром починає розуміти, що Китай, із яким від 2005-го ведуться перемовини щодо трубопроводів, не зацікавлений у таких довготермінових контрактах з прив’язкою ціни, які раніше були характерні для азійських ринків; він навіть не хоче платити за європейськими тарифами. Його величезні потенціальні запаси сланцевого газу дадуть змогу не розраховуватися вчасно, тому що можна буде менше залежати від трубопровідного газу, а різницю згладжувати за рахунок спотових ринків», – пише The Economist.
Детальніше про це читайте у матеріалі «Незабаром у терміналах вашого міста» у №35 Тижня.