Росія не поступається, а наполягає на випадковості атаки і вдається до скарг, відмов щодо судового процесу, вимог щодо поступок із боку голландських прокурорів і блокування доступу до свідків та документів, що перебувають лише під контролем росіян або вже знищені.
Голландці діють не самі, але коли виникає потреба в лідерстві, вони майже не мають підтримки в намаганні встановити справедливість і притягнути винних до відповідальності. Якщо Москва колись і визнає провину та виплатить компенсації постраждалим родинам, голландцям доведеться протистояти їй у кожному аспекті.
Кілька років тому я зустрічався з керівником робочої групи міністерства закордонних справ Нідерландів, щоб поговорити про подання позову до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), і почув, що вони цього ніколи не зроблять. Кримінальна справа, мовляв, забезпечить достатньо тиску. Так не сталося, процес буде довгим і дасть результати не скоро, коли увага світу і громадської думки перемкнеться на наступні жахіття, скоєні Росією. Якщо голландці хочуть справедливості, то мусять пришвидшити кримінальну справу й використати своє втручання в позови постраждалих родин до ЄСПЛ, щоб допомогти цим людям і не дати змоги відтермінувати розгляд їхніх справ через надто пізно поданий міждержавний позов.
Голландцям також варто використати ефективний міжнародний важіль, щоб вплинути на Росію санкціями від авіаційних асоціацій, як-от Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO). Якщо ICAO припинить осудливі заяви, що нічого не дають, і спробує запровадити дієву постанову, що призупинить для всіх російських авіаперевезень право на посадку в аеропортах постраждалих країн, тобто Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії, Індонезії, Німеччини, Канади і В’єтнаму, Росія відчує фінансові наслідки. Слід застосовувати кримінальні, цивільні, адміністративні, дипломатичні й торговельні санкції, адже Росія завелика, щоб перейматися визнанням правди, поки постраждалі держави не почнуть діяти в усіх цих напрямах.
Але зазначені заходи вимагають співпраці. Голландці ні з ким не порадилися, перш ніж подати позов у ЄСПЛ. Імовірно, цей позов затримає або й узагалі загальмує індивідуальні зусилля постраждалих родин, що хочуть судитися проти Росії у ЄСПЛ. Робота від імені цих родин тривала майже п’ять років, а голландська влада не попередила судову групу.
Кримінальна справа й позови до ЄСПЛ базуються на свідченнях очевидців, речових доказах і уламках, документах, фотографіях, відеозаписах, перехоплених телекомунікаціях і побічних доказах про закриття повітряного простору, переміщеннях військової техніки, конфліктах у Криму й на Донбасі, а також на схожих терористичних і політичних актах у Росії й колишніх радянських республіках. Наявна істотна доказова база.
Юристи, експерти й родичі загиблих, що працюють у ЄСПЛ у Страсбурзі, загалом радіють, що голландці нарешті долучилися до кримінальної справи, і сподіваються, що сторона обвинувачення дотримає слова й поділиться зібраними додатковими доказами з позивачами до ЄСПЛ зі сторони родичів. Однак вони мають ужити заходів, щоби забезпечити належну відповідальність.
Читайте також: Джеррі Скіннер: «Росія робить все для блокування розслідування справи МН17»
Нідерланди обмежили доступ власного народу до фактів і доказів, пов’язаних зі збиттям літака, у кожній, без винятків, країні. Кілька сотень голландців — родичів жертв подали позови в ЄСПЛ. Тоді Україна для цивільної справи поділилася деякою наявною інформацією. Однак було надано не всі докази через вказівку голландської сторони обвинувачення. Ми відвідали Україну й особисто попросили доступу до даних, але не отримали його. Із такими самими особистими запитами зверталися й до Австралії та Малайзії. Усі запити було відхилено відповідно до рекомендації голландців.
Росія — велика й могутня, вона впливає на такі організації, як ООН, а тому будь-які односторонні заходи наштовхнуться на перешкоди. Отже, настав час координувати відповідь міжнародної спільноти на цей відвертий теракт і спільними зусиллями змусити Кремль узяти відповідальність за свої дії.
Якщо ми виявимося неспроможними, ця подія матиме такі самі наслідки, як сумнозвісне зіткнення KLM 4805 і Pan Am 1736 в аеропорту Тенерифе 1977 року. Одна людина, пілот KLM, вірила, що повністю контролює свій літальний апарат, і не прислухалася до поради другої, також зацікавленої й компетентної сторони. Пілот не зовсім зрозумів інструкції диспетчера й рушив, знехтувавши всіма вказівками, унаслідок чого загинули 335 пасажирів двох літаків.
Час задіяти всі ресурси, що дадуть змогу встановити справедливість у справі рейсу MH17, і досягти цієї спільної мети. Результат знову в руках голландців. Будь ласка, співпрацюймо!