«Я ніколи не відчував емоційного зв’язку з попередніми екранізаціями «Аліси»», – зізнається Тім Бартон. За його словами, в оригінальній версії «знуджена дівчинка просто вештається без мети Країною чудес, натрапляючи то на одного дивного персонажа, то на іншого. Оповідь ніби розпадається на окремі не надто пов’язані між собою епізоди». Натомість режисерові хотілося більш зв’язної та яскравої історії та персонажа з виразнішим характером, із яким глядачі могли б ідентифікуватися на рівні почуттів.
Саме цим бажанням пояснюється його співпраця з відомою діснеївською сценаристкою Ліндою Вулвертон. На рахунку авторки визнані шедеври дидактичної голлівудської мультиплікації: «Король лев», «Красуня і Чудовисько», «Мулан». Вулвертон стверджує, що в сюжеті стрічки «Аліса в Країні чудес» (Alice in Wonderland) вона прагнула створити сильний і вольовий жіночий персонаж, який міг би бути рольовою моделлю для сучасних дівчат та жінок. І це їй разом із солідарним у такому «виховному» підході Тімом Бартоном, слід визнати, цілком вдалося. Отже, модель для наслідування «Аліса» (Міа Васіковска) старша за свій літературний прототип на десять років, і цього разу до кролячої нори її приводить вже не нудьга, як колись у дитинстві, а необхідність важливого життєвого вибору.
Подорож-ініціація до дивосвіту обертається непростим випробуванням, під час якого розгубленій панночці доводиться відкрити своє «справжнє я», сповнене відваги та героїчної готовності «вірити в неможливе». З мандрівки у внутрішні глибини Аліса повертається змужнілою та впевненою в собі особистістю, що дозволяє їй обрати багату на пригоди кар’єру бізнес-леді замість нав’язуваної суспільством ролі дружини та матері. На щастя, такими психологічними перетвореннями чудеса дивовижного підземелля не вичерпуються. Очевидно, що для шанувальників візуальної фантазії ексцентрика Тіма Бартона ця подорож буде захопливою незалежно від потреби в рольових моделях. Як, до речі, і широко розрекламованому 3D-форматі.
«Аліса в Країні чудес».У кінотеатрах України з 11 березня