На тлі повідомлень про можливу ескалацію конфлікту з Росією вкотре набуло актуальності питання безпеки для цивільного населення. Особливо гостре воно для Луганської та Донецької областей, які через близькість до зони бойових дій, більше ризикують потрапити під удар Кремля і тому потребують чітко налагодженої системи цивільного захисту. Разом з тим обласна влада Донеччини тільки зараз сповіщає, що розпочинає перевірку стану сховищ. «З 2014 року ми повинні бути в повній готовності для збереження життя, знати де захисні споруди, в якому вони стані. Зараз пропрацьовуються усі захисні споруди не по їх наявності, а в якому вони стані та який там порядок», — розповів голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко.
Попри подібні запевняння, чиновники та представники самоврядування, які змінювалися тут вже не раз за сім років війни, здається, так не відчули залежності збереження людських життів від якості побудови такої системи. Днями на сайті тієї ж Донецької обласної адміністрації з’явилася онлайн мапа сховищ в містах Донеччини, на якій позначені об’єкти з назвами міст та вулиць, що були змінені в процесі декомунізації ще у 2015 році. Це означає, що цю карту просто дістали з архівів або данні скопіювали, не перевіряючи ані стан цих приміщень, ані їхню актуальність. До речі, я там знайшла позначку на власному будинку, де немає та ніколи не було сховища. Думаю, не треба пояснювати, чому в критичній ситуації таке недбале ставлення до інформації може комусь вартувати життя.
Після зауваження журналістів карту змінили на більш сучасну і з меншою кількістю позначок, але це навряд чи означає, що за кілька годин вони якісно перевірили всі данні, що на ній вказані. І це точно не про планомірну роботу протягом кількох років. «Ми дзвонили, шукали адреси сховищ на сайтах адміністрацій всіх обласних центрів, що наближені до кордону з РФ, – пояснили Тижню працівники організації «Донбас СОС». – Знайшли тільки в Сумах. В Чернігівській адміністрації взагалі були здивовані нашим запитом. У Сєвєродонецьку нам сказали, що адреси сховищ — це данні 2016 року, а зараз відділу цивільного захисту, екологічної безпеки та охорони праці СМ ВЦА спільно з Сєвєродонецьким РУ ГУ ДСНС у Луганській області доручено здійснити контроль за утриманням та вжити заходів щодо приведення об’єктів до готовності та використання».
Читайте також: Життя в окупації: “український наступ”, омріяна зброя та продукти для “блокадників”
Але набагато гірше, що населення, як активний ресурс, майже не залучене до загального процесу створення системи суспільної безпеки. Люди мало поінформовані про алгоритми дій, навіть ті, хто на перших роках війни пережив обстріли та тимчасову окупацію, не мають можливості актуалізувати свої навички, що можуть бути корисними при нестандартних ситуаціях. Бо подібну комунікацію влади з людьми заведено вважати нагнітанням паніки та зрадофільством. І таке кон’юнктурне, а не практичне ставлення до створення по-справжньому ефективної системи захисту цивільного населення в прифронтових регіонах, беззаперечно, завадило цим територіям стати схожими, до прикладу, на Ізраїль, де люди продуктивно живуть на тлі постійної військової загрози. Яскраві картинки винятково з мирного життя і справді додають оптимізму, але, на жаль, не стануть в пригоді у випадку обстрілу чи терористичної атаки, ймовірність якої з роками не знизилася.
Водночас саме в Сєвєродонецьку, де за офіційною інформацією, тільки збираються оновлювати та перевіряти списки сховищ, волонтери вже давно створили онлайн мапу, на якій занесено актуальні данні щодо безпеки населення. То ж ми все ж бачимо позитивні кроки в цьому напрямку в проєктах, які реалізують волонтерські чи громадські об’єднання або фінансують та проводять міжнародні організації. Майже всі вони співпрацюють з різними гілками влади та органів самоврядування, підписуючи меморандуми з міністерствами чи погодження з селищними головами або керівниками навчальних закладів. Всі ці роки послідовно отримували благодійну матеріальну та освітню допомогу навчальні та медичні заклади прифронтових населених пунктів. Від міжнародних партнерів надійшли великі баки для зберігання води, запас ліків та обладнання для діагностики та лікування.
Багато років у більшості шкіл прифронтових населених пунктів фахівцями міжнародних фондів проводяться навчання з протимінної безпеки. Про підготовку до проведення подібних Міністерство внутрішніх справ тільки зараз сповіщає суспільство. Українські волонтери організовують різноманітні тренінги та заняття, що сприяють зниженню психологічної тривоги у дітей. Саме вони, а не вчителі за спеціальними програмами, допомагають й зараз дітям впоратися з хвилюванням на тлі тривожних повідомлень. В рамках гуманітарного реагування вздовж лінії зіткнення та надання психосоціальної допомоги населенню з 2015 року працює лінія психологічної підтримки «Телефон Довіри» від організації People in Need. Час від часу представники окремих груп населення потрапляють на короткострокові тренінги з медицини, які відбуваються в місцевих відділеннях «Червоного Хреста» або в інших міжнародних благодійних фундаціях. До речі, це є обов’язковим для всіх працівників, що залучені до роботи у гуманітарних проєктах з міжнародним фінансуванням — зараз такі навчання проходять у Краматорську для працівників тамтешньої філії благодійного фонду «Карітас».
Читайте також: Харків та необережні слова. Як місто реагує на інформацію про ймовірне вторгнення Росії
Нещодавно розпочалася серія цікавих ситуаційних кризових навчань, котрі відбудуться у восьми містах України зокрема й у Маріуполі. Проєкт реалізується в рамках естонсько-української програми «Стійка Україна» у співпраці з Міністерством внутрішніх справ. У навчаннях беруть участь представники Національної поліції, Національної гвардії, ДСНС та прикордонники спільно з делегатами від місцевих адміністрацій та самоврядування, СБУ, ЗСУ, територіальної оборони, а також ЗМІ та лідери суспільної думки.
«За соціологічними даними, які ми отримали в травні 2021, близько 57% респондентів, опитаних у Маріуполі, мають негативну установку щодо держави. Цей показник стає на заваді розвитку співпраці містян з державними установами, а також військовими та силовими структурами. У ході кризи такий стан речей може накласти негативний ефект, – пояснює Тижню Дмитрій Теперік, директор програми «Стійка Україна». – Також ми зафіксували у травні 2021 року, що лише 6,9% опитаних висловили готовність особисто негайно взяти участь в оборонних діях в рамках своєї підготовки та можливостей у разі нападу на Україну. Цей показник є найнижчим серед усіх міст, де відбулося опитування. Також ми звертаємо увагу, що 34,9% опитаних мають позитивне ставлення до РФ, попри те, що місто вже перебувало під окупацією. При цьому 47,4% мають негативне ставлення до інтеграції в ЄС і НАТО. Це демонструє поляризацію щодо геополітичних питань. Ми вважаємо, що це є загрозою для стійкості громади. З огляду на ці показники, ми акцентуємо увагу на важливості проведення ситуаційних кризових навчань у Маріуполі». Саме про таку взаємодію мало б йтися протягом цих років у всіх прифронтових громадах.