«В кінці липня розгорнулися два пов’язані із судноплавними компаніями скандали – один із них спричинений претензіями одразу двох країн на одну й ту ж партію машин, інший – відмовою приймати партію української бронетехніки. Обидві події наочно демонструють те, як слабкість принципу верховенства права в Україні ставить під загрозу відносини із потенційно прибутковими торговими партнерами», – вважає Стак.
Перший скандал пов’язаний із дворазовим продажем однієї партії машин. «Згідно з повідомленнями бізнесменів, у березні український вантажний корабель “Фаїна” транспортував 600 автомобілів Hyundai, Kia та Toyota з йорданського порту Акаби до міста Бенгазі. Після подолання Суецького каналу корабель містичним чином змінив курс та зник, щоб з’явитися в українському чорноморському порту міста Іллічівськ поблизу Одеси, де він перебуває і досі. Лівійські бізнесмени поспішили до Одеси та найняли адвокатів, які підтвердили їх найгірші страхи – згідно з документами, наданими виданню “Морський бюлетень” та підтвердженими в Business New Europe, увесь вантаж корабля вже було продано українській компанії, що зареєстрована в Одесі і має назву Alco Invest, панамським офшором під назвою Wellgos PX за $20 млн», – пише Business New Europe .
«Зараз битва щодо лівійських машин розгортається в судах… Згідно з консультантами Business New Europe, доводи лівійців правомірні. Вони показують, що з українського боку у справі, окрім компанії, що доставляла вантаж, замішані інші бізнес-структури. Wellgos PX – панамська компанія, яка, за ствердженням лівійців, обманним шляхом продала машини одеський структурі, перебуває у володінні одразу трьох інших компаній – Norwell Inc., Kenmark Inc., та Platinex Corp. – кожна з яких зареєстрована за однією й тією ж адресою у Домініці – офшорному раю карибського регіону, відомого експертам високим рівнем секретності», – пише Стак.
Другий зі згаданих скандалів пов’язаний з відхиленням українських товарів Іраком: «Паралельно до скандалу, пов’язаного з “Фаїною”, партія української бронетехніки, що прямувала до Іраку, протягом місяців не могла перетнути кордону, після того як Ірак відмовився прийняти нібито дефективний товар».
Business New Europe відзначає, що у 2009 році Ірак погодився придбати бронетранспортери та літаки АН-32 українського виробництва загальною сумою $560 млн, але угода наштовхнулася на перепони після зміни влади у 2010 році. Початковий контракт передбачав, що 20% суми буде витрачено на сплату комісій: половину – Іраку, половину – українським, пов’язаним із колишнім управлінням державної компанії-експортера зброї Укрспецекспорт, “лобістам” в Об’єднаному Королівстві, Сингапурі та на британських Віргінських островах. «Але нове керівництво компанії, наближене до Партії регіонів, неохоче реалізували погоджені платежі. Як наслідок іракці почали виявляти небажання приймати доставки, передбачені контрактом, аргументуючи свої дії недоліками товару», – пише Стак.