Бурхливе життя моноліту

Коли починала формуватися Партія регіонів у нинішньому вигляді, головною умовою було створення саме партії – «великої та могутньої». Блоки надто строкаті та крихкі, необхідний був моноліт. Під час останніх декількох виборів до Верховної Ради ПР поглинула кілька дрібних політичних сил: «Нову демократію» Кушнарьова, «Трудову Україну» Коновалюка тощо. Подвійну партійність тут не вітали – це могло зашкодити створенню іміджу єдиної, гарно структурованої партії. Монолітний каркас було збудовано, та це не вберегло структуру від кризи.

 

«Непорозуміння всередині партії завжди були, просто це ніколи не виносилося на публіку. Засідання керівництва часто відбувалися в закритому режимі. Те, що тепер усі обговорюють розкол у ПР, не випадковість. Усе це свідомий «злив» інформації», – повідомляє Тижню людина, добре знайома зі структурою ПР.

 

Справді, останнім часом регіонали, що називається, перейшли на особистості. Лідер партії Віктор Янукович на хвилі емоцій виключив із партійних лав Раїсу Богатирьову, а права рука Ахметова Борис Колесников назвав клоуном і казнокрадом колегу – партійця Дмитра Табачника. На додачу минулими вихідними харківські регіонали змінили лідера обласної організації. Красномовний (у негативному сенсі цього слова) Василь Салигін, який також є головою облради, був усунений із посади лідера облорганізації ПР тому, що «використовував ресурси партії в особистих цілях». Його наступником став Дмитро Шенцев – той самий, помічник якого випадково застрелив під час полювання пана Кушнарьова. Такого розгулу демократії у лавах біло-блакитних ще не було. Обізнані люди кажуть, що вся справа в грошах. Майже півроку тому в партії змінився магістральний фінансист – існує версія, що замість Ріната Ахметова ним став співвласник РосУкрЕнерго Дмитро Фірташ. Останнім часом Ахметов спонсорував лише деякі партійні заходи, а після виключення Богатирьової взагалі припинив фінансування. «Фірташу потрібні гарантії, що бізнес, який він має в Україні, й надалі даватиме йому стабільний прибуток. Янукович, у разі обрання [президентом], готовий такі гарантії йому дати», – пояснює Тижню можливі мотиви Фірташа один із регіоналів. Щодо Ахметова, ходили чутки, що він має намір замінити лідера партії Януковича на пані Богатирьову. Віктор Федорович виявився спритнішим за Ріната Леонідовича. Кажуть, саме образа Ахметова вже породила «клоуна-казнокрада» і ще породить багато цікавих персонажів «біло-блакитної» реальності.

 

Та повернімося до фінансування Партії регіонів. Наші джерела стверджують, що російських грошей у партійній казні майже немає. «Десь 80–90% коштів надходять від Фірташа, також фінансують [Андрій] Клюєв і [Юрій] Бойко», – припускає наш співрозмовник. Така схема фінансування має зберегтися принаймні до президентських виборів. Хоча не слід забувати: преса й експерти періодично заявляють, що Фірташ – лише номінальний власник РосУкрЕнерго, тоді як справжні ховаються за кремлівськими стінами

 

 

Та поділ Партії регіонів на «групу Ахметова» та «групу Януковича» є надто спрощеним. Наразі в партії сформувалася та стрімко поповнюється так звана київська група. Крім головного столичного регіонала Василя Горбаля та його команди, до неї також належать «не донецькі» регіонали: Юрій Бойко (довірена особа Фірташа), Сергій Льовочкін, Андрій Деркач, Сергій Ківалов, Анатолій Кінах, Нестор Шуфрич, Інна Богословська та інші. Тобто саме ті персоналії, які свого часу були закликані в лави ПР для того, щоб зміцнити монолітний фасад партії. Вони більшою мірою є загальнонаціональними політиками, тому «не відчувають Донбас», не так активно агітують за російську мову та проти НАТО. Цю групу також можна назвати чиновницькою. Вона сформувалася в часи останнього прем’єрства Януковича. Подейкують, багато з цих людей мають особисті контакти в Москві.

 

Маємо також четверту групу в лавах біло-блакитних, яка тільки починає формуватися, але, за словами самих регіоналів, має великий потенціал. Це група Єфремова, чи «луганські», як їх зазвичай називають у партії. Нагадаємо, Олександр Єфремов вісім років був губернатором Луганщини, а зараз є заступником голови ПР. 2004 року він виступив ініціатором славнозвісного з’їзду Партії регіонів у Сєверодонецьку. Його називають головним ідеологом партії. Наші джерела вказують на давній конфлікт Єфремова та Януковича, який наразі є прихованим. Проте після усунення Раїси Богатирьової з керівних посад партії, значно зросла кількість тих, хто розглядають пана Єфремова як основного претендента на посаду голови партії (після президентських виборів, не зважаючи на результат). Зараз група Єфремова, до якої належать найбільш проросійськи налаштовані «яструби», поміж яких професійний борець з українською мовою Вадим Колесніченко, екс-голова Луганської облради Віктор Тихонов і соратник Кучми Володимир Яцуба, не надто кількісна та впливова – наразі вони шукають серйозної та стабільної фінансової підтримки.

 

Втім, попри бурхливе життя колись монолітної структури, серйозних кадрових змін у партії очікувати не варто. За повідомленнями наших джерел, найближчим часом із партії можуть піти кілька функціонерів, які прийшли з Раїсою Богатирьовою. В іншому каркас залишиться непохитним. На запитання, чи піде Рінат Ахметов із партії, наш співрозмовник відповів, що ні: «в цьому немає сенсу, він донецький, його так сприймають, тому він залишиться в ПР». Виходить пікантна ситуація: Фірташ утримує Ахметова як члена партії.

 

Найімовірніше, до президентських виборів структура ПР вибудовуватиметься під нинішнього лідера Віктора Януковича. Проте «закляті друзі», які наразі є однопартійцями пана Януковича, й надалі виноситимуть сміття з хати. Можливо, доти, поки лідер ПР не вижене їх із ними ж створеної партії, як це сталося з Богатирьовою. Тоді почнеться не прихована, справжня війна – «міжрегіональна».