Нещодавно завершився Паризький книжковий фестиваль, і виставка такого рівня — це завжди привід поговорити про найактуальніші виклики європейського книговидання. І, звісно, порівняти з тим, що відбувається на наших теренах. Крім того, не так давно я писав про Лондонський книжковий ярмарок, тому ще цікаво побачити, чи збігаються тенденції галузі на цих двох знакових подіях.
Зазначають, що три головні теми цьогорічного фестивалю — букіністичні книжки, нові премії та читання для задоволення. Барбара Касассус з The Bookseller пише, що перше стало головним питанням порядку денного, адже виплати винагороди авторам і видавцям від продажу букіністичних книг президентом Еммануель Макрон обіцяв ще рік тому. Про це йшлося також у спільній заяві Французької асоціації видавців (Syndicat National de l’édition) та Постійної ради письменників (Conseil Permanent des Ecrivains). І для Франції це справді важлива проблема, адже ринок вживаних книжок у них у 2022 році оцінювався в 351 млрд євро і становив 20% книжкових продажів, згідно з дослідженням, проведеним Міністерством культури та агентством з питань колекціонування (Société Française des Intérêtes des Auteurs de l’écrit).
Втім, ця ініціатива не має одностайної підтримки. Зокрема, згадують, що десять років тому фірма Booxup запропонувала платити агентству з питань колекціонування 6% до суми податків від продажу книг. Метою було примирити технологічні інновації та справедливість для авторів, але індустрія відкинула цю ідею.
Її заперечення були відображені у звіті за 2020 рік колишнього очільника Французької національної бібліотеки Бруно Расіна: «Права на перепродаж букіністичних книг видаються юридично невизначеними, технічно складними і навряд чи принесуть значні кошти». Усе це зачіпає ширшу проблему: агентство хоче отримувати гроші від букіністичних книг, але блокує переговори про оплату праці авторів, що потребує довгострокового рішення реальних проблем галузі, які, як зазначають учасники книжкової галузі, полягають у тому, що «книги продаються гірше, а надвиробництво підірвало ринок».
Букіністичні книги для Франції становлять реальну проблему, вони навіть впливають на довгострокові прогнози продажів на 2027 рік, зроблені дослідницькою компанією Xerfi. Вона передбачила, що загальний ринок, за винятком аудіо, скоротиться з 4,4 млрд євро у 2024 році до 4,2 млрд євро трьома роками пізніше, без урахування інфляції.
Найбільше критики на Паризькому книжковому фестивалі викликав виступ Міністерки культури Рашиди Даті, яка згадала про низку інших ініціатив, зокрема, про премію за дитячі книжки, яку вперше вручатимуть восени, про видачу батькам читацьких квитків на ім’я їхніх дітей, а також про програми, які заохочуватимуть дітей читати для задоволення, а молодь — працювати в книгарнях. Вона повідомила, що з червня люди з обмеженими можливостями матимуть прямий доступ до нових електронних книг видавництв. Вона пообіцяла урядову підтримку законопроекту, що знаходиться на розгляді в Сенаті, для забезпечення справедливої винагороди авторам, а також заходів для забезпечення чесної конкуренції серед роздрібних продавців у сфері безкоштовної доставки книг.
Але ніщо з цього не задовольнило видавців, адже майже всі заходи були «символічним сигналом», і не було нічого про допомогу дрібним видавцям і дистриб’юторам, цифрову стратегію, цільову підтримку експорту, інструменти для просування редакційних інновацій або одноразове виділення бюджетних коштів, як це сформулювали самі видавці.
Дослідницька компанія Xerfi також запропонувала цікаву аналітику про те, що основний поштовх французькому ринку нададуть електронні книги, продажі яких зростатимуть на 3,5% на рік у період до 2027 року, а також збільшення продажів букіністичних книг. За їхніми даними, мережі книжкових магазинів культурної продукції та великі незалежні книгарні зараз складають 24% ринку і залишатимуться на плаву, але менші книгарні «витіснені на узбіччя», і щоб вижити, їм доводиться влаштовувати заходи або інші принади, такі як «кавові куточки».
Вінсент Монтань, президент Французької асоціації видавців, який є власником та організатором фестивалю, у своєму виступі наголосив також на загальній крихкості книжкової екосистеми та «пограбуванні захищених творів гігантами штучного інтелекту». І крихкість — це, певно, спільна проблема європейської книжкової галузі, неготовність до нових викликів.
Як бачимо, букіністичні видання для французької видавничої галузі вже стали не просто явищем, а серйозним, багатомільярдним, гравцем цього ринку, що, звісно, в Україні невидима проблема, яка лишається поза радарами наших аналітиків. Втім, як би порахувати прибутки різних онлайн «книжкових барахолок» або ж продажів на OLX, то, певен, що це була б доволі велика сума. І контролювати це також бажано насамперед з огляду на авторські права і роялті. Хоча в українських реаліях ми більше переймаємося контрафактною продукцією і тим, що останнім часом дедалі частіше стали виходити книжки, перекладені штучним інтелектом. Непоодинокі випадки, коли якісь незрозумілі видавництва пропонують в інтернеті книгу, «надруковану на вимогу» (print on demand), одразу заявляючи про те, що український переклад зроблений ШІ. Втім, український ринок вживаних книжок і їхній онлайн продаж — один з багатьох аспектів нашого ринку, який лишається неконтрольованим, тіньовим, бо, вочевидь, бере приклад з нашої економіки, яка теж досі значною частиною лишається в тіні, чи точніше — ніколи з неї і не виходила.