Найдавнішу офісну будівлю України збудували близько 1347 року – коли Кам’янець отримав магдебурзьке право. На той час вежа стояла окремо від власне «офісу», а всю будівлю було вирішено в готичному стилі. Нині про це нагадують хіба обриси нижніх ярусів вежі та облямівка вікон. Споруда – символ міського самоврядування зазнала стількох перебудов, що давні готичні підвали опинилися за межами сучасної будівлі – під бруківкою ринкової площі, а вежа приєдналася до основного будинку. Від ренесансу магістрат дістав наріжні русти, балюстради та фігурні кронштейни, що підтримують вишукані балкончики, а від бароко – парадні сходи, що спираються на аркаду, та завершення вежі. Дивом дивуєшся, з яким смаком зодчі давніх часів вміли поєднувати свої до- і перебудови зі спадщиною попередників.
У тісненьких за сьогоднішніми уявленнями «кабінетах», що розходяться анфіладами на два боки від входу, до 1658 року сиділи міські урядовці двох громад – руської та польської. Після Хмельниччини таке співіснування стало неможливим, тож українці збудували собі окрему ратушу. Оскільки вірмени мали окремий магістрат уже давно, долю міста стали вирішувати у трьох різних місцях. Утім, Кам’янцю це не зашкодило.
Датування споруди подано за Національним реєстром державного культурного надбання