«Один з українських часописів якось навіть намалював таблицю попередніх самітів ЄС-Україна, і того як українська сторона фактично намагалася саботувати майже кожну з тих зустрічей. Можливо, цього хочуть не усі в українському уряді, можливо, є лише окрема група, але нещодавно ми побачили нові звинувачення проти Тимошенко в організації убивства Євгена Щербаня, що стало додатковим чинником, який посилює сумніви стосовно саміту», – зазначив Вілсон.
«Я вважаю, що ніхто у Брюсселі не чекає з нетерпінням того саміту як такого», – додав він.
Водночас, наголосив Вілсон, іншим важливим чинником є те, що Україна – одна з шести країн у програмі Східного партнерства ЄС.
«Зараз лунає досить жорстка критика на адресу Грузії, уряд Іванішвілі за іронією звинувачують в “українізації”, тобто використанні застосованих в Україні методів політично вмотивованих судових переслідувань», – сказав експерт, додавши при цьому, що справедливість таких звинувачень ще під сумнівом.
Найбільшого поступу домоглася Молдова, але, за словами Вілсона, є великі сумніви щодо того, чи зможе Кишинів укласти угоду про асоціацію чи зону вільної торгівлі без Придністров’я.
«Цим я хочу сказати, що коли неможливо досягти успіху з Грузією та Молдовою, то, можливо, ЄС спробує бути більш поблажливим, коли йдеться про Україну», – відзначив політолог.
Він наголосив, що європейські політики прагнуть показати хоча б якийсь успіх.
«Вони хочуть, щоб аби якась з шести країн Східного партнерства могла похвалитися тим, що просувається вперед, що було хоч щось позитивне, на чому можна буде наголосити на саміті у Вільнюсі у листопаді цього року. Але, очевидно, що у Брюсселі відчувають, що Київ морочить їм голову», – сказав Вілсон.
Повний текст інтерв’ю з британським політологом Ендрю Вілсоном читайте у № 7 «Українського тижня».