Здавалося, бразильці вимагали змін. Після того як у червні минулого року почалися загальнонародні протести проти незадовільного стану державних послуг, підвищення рівня життя і продажних політиків, не здатних упоратися з жодною з цих проблем, дві третини опитаних громадян казали, що чекають від наступного уряду іншого підходу. Проте 26 жовтня 51,6% з них обрали послідовність. Президент Ділма Руссефф була переобрана на другий чотирирічний термін, а її ліва Робітнича партія (РП) здобула вже четверту поспіль перемогу. Суперник-правоцентрист Аесіо Невес відстає на 3,5 млн голосів. У сучасній виборчій історії Бразилії ця різниця стала найменшою, проте вона принесла Невесу очевидну поразку.
Напевно, такий результат був неминучий. Лише два латиноамериканські президенти програли у перевиборах за останні три десятиріччя. Шанси завжди на боці чинного глави держави, у розпорядженні якого весь адмінресурс. На свою користь Руссефф могла також зарахувати рекордно низький рівень безробіття, зростання заробітної плати й зменшення нерівності первинних порогових доходів. Але в Невеса були всі підстави заявляти про сповільнення руху вперед після приходу до влади Руссефф у 2011 році. Йому повірили аж 51 млн бразильців. Ділма Руссефф, у якої 54,5 млн голосів із загальної кількості 143 млн виборців, зовсім не має чим пишатися. «Наказ виборців такий: зміни і реформи», – визнала вона в телевізійному інтерв’ю 27 жовтня.
Ділмі Руссефф доведеться керувати поділеною країною. Вона прийшла до перемоги завдяки не лише голосам у бідних північних і північно-східних районах, де її підтримали вдячні за соціальні програми і підвищення рівня життя незаможні бразильці, а й своїм безпідставним заявам про те, що Невес усе це згорне. У найбіднішому штаті Мараньян її підтримка сягнула аж 79%; у шести інших суперник Руссефф не зміг перемогти в жодному з муніципалітетів.
Читайте також: The New York Times: Бразилія стежила за дипломатами США, Ірану та Росії
Велику підтримку Невес дістав у багатших центральному і південному регіонах Бразилії. У грошовому вимірі, якби кількість голосів у кожному бразильському штаті відповідала його ВВП, а не кількості населення, Невес переміг би Руссефф із рахунком 53% до 47%.
У Сан-Паулу, де живе одна п’ята населення Бразилії і де зосереджена третина її економіки, він мав перевагу в 7 млн голосів. У прилеглих до столиці штату районах перемогу чинного президента відзначали феєрверками і маршем, але в місті панувала глуха тиша. Невес програв лише в Ріо-де-Жанейро (менше, ніж прогнозували) і в штаті Мінас-Жерайс, другому за чисельністю населення, де він з успіхом відпрацював два губернаторські терміни поспіль у 2003–2010 роках. Ця дивна поразка, напевно, коштувала йому перемоги на цих виборах. Соціальні мережі киплять праведним гнівом і донкіхотськими закликами до незалежності півдня країни.
У своїй промові після оголошення результатів Руссефф спочатку заперечила розділеність Бразилії, а тоді пообіцяла «діалог» і «консенсус». Проте спроби залікувати рани після найгострішої за останні десятиліття виборчої кампанії мало не зійшли нанівець, коли Руссефф жодним словом не згадала Невеса в промові, хоча він чемно її привітав.
А шрами залишилися глибокі. Союзник і попередник Руссефф Луїз Інасіу Лула да Сілва навіть порівняв Партію бразильської соціальної демократії (ПБСД) з нацистами, буцімто через її нетерпимість до бідних. Зі свого боку, ПБСД звинуватила РП у безпринципності і як приклад назвала резонансний скандал із відкатами нафтового гіганта державної компанії – Petrobras, за рахунок якої нібито наживалися партія Руссефф і дехто із союзників коаліції. За три дні до другого туру виборів найбільший тижневик Бразилії Veja, який займає непримиренну до РП позицію, опублікував непідтверджені заяви про те, що Руссефф і Лула чудово знали про всі корупційні схеми, що вони обоє категорично заперечують.
При такій ворожості перспектива міжпартійної співпраці бачиться дуже ефемерною. І справді, представники верхівки ПБСД уже натякали, що програш на виборах – результат покірливості опозиції. Вони домагаються парламентського розслідування справи Petrobras. Ця ворожнеча заважатиме задекларованій президентом Русефф меті оновити політичну систему, щоб покращити управління державою.
Читайте також: Бразилія прокидається. Це може стати початком «латиноамериканської весни»
Спробу політичної реформи після торішніх протестів звели нанівець конгресмени, яких такий стан справ цілком влаштовує. Обструкція, швидше за все, тільки посилюватиметься. Від січня у Конгресі буде 28 політичних партій, коли ж навіть і за нинішніх 22 роботу парламенту узгодити вже було важко. Слабка перевага Руссефф (найнезначніша за всі часи проведення виборчих кампаній після відновлення демократії в 1985 році) заважатиме їй наводити порядок твердою рукою. У промові після оголошення результатів виборів вона урочисто пообіцяла провести референдум щодо політичної реформи перед початком її обговорення у Конгресі. Едуарду Кунья, лідер фракції Партії бразильського демократичного руху (ПБДР), найбільшого союзника РП по коаліції, сказав, що політсила не визнає такого поквапливого голосування, але погодиться на проведення референдуму після належної законодавчої підготовки. Він застерігає, що в багатьох питаннях підтримка уряду «не буде автоматичною». А щоб Руссефф точно зрозуміла, що це не жарти, 28 жовтня ПБДР посприяла скасуванню виданого у травні неоднозначного президентського указу, який передбачав консультації уряду з громадськими рухами з питань соціальної політики.
Ця ворожнеча може завадити негайному виконанню президентом завдання пожвавити темпи зростання, які впали майже до нуля, і стримати інфляцію, що сягнула 6,7% на рік. (Центральний банк 29 жовтня зробив неочікуваний і запізнілий крок: підвищив вихідну відсоткову ставку з 11% до 11,25%.) Ще більша перешкода – небажання визнати існування проблеми. Робочих місць багато, зарплата зростає, похвалилася Руссефф у інтерв’ю на телебаченні. Судячи з її промови після оголошення результатів, економіка в її списку пріоритетів посідає малопочесне третє місце після політичної реформи і боротьби з корупцією. Результат виборів «демонструє, що люди схвалюють нашу економічну політику», заявив міністр фінансів у старому уряді Ґвідо Мантеґа 27 жовтня. Руссефф не поспішає назвати його наступника, що тримає ринки в напруженні. Ті, хто сподівався на конкретні пропозиції щодо підтримки бізнесу, почули лише загальні фрази про швидші темпи зростання і необхідність залучення «підприємницької енергії».
Під час передвиборчої кампанії Руссефф нарікала на високе безробіття, лихварські відсоткові ставки і відсутність зростання зарплат під час перебування при владі ПБДР у 1995–2002 роках – результат традиційного для цієї партії курсу (менше ручного управління з боку держави приватним сектором або політикою Центрального банку, більше прозорості у бюджеті). Фактично замість посіяти хаос ці методи допомогли стабілізувати економіку, знищену гіперінфляцією та браком конкуренції, і розчистили шлях для соціального курсу президента Лули. Навіть якщо Руссефф і розуміє це, лівацький тон її кампанії заважає сприймати ідеї Невеса.
Можливо, Лула підкаже своїй протеже стати на прагматичніші позиції, більш приязні до бізнесу. Саме це робив він на посаді президента в 2003–2010 роках. Той період багато бразильських бізнесменів згадують із ностальгією. Можливо, певні поправки внесуть і ринки. Після переобрання Руссефф бразильський реал сягнув рекордно низького курсу щодо долара за останні дев’ять років. Основні біржові індекси впали на 6%. І долар, і індекси вже піднялися знову, але, як вважає Тоні Волпон із банку Nomura, це може відображати орієнтацію на перемогу Руссефф на виборах, а не віру в політичні перетворення.
Швидше за все, Руссефф займатиметься косметичним вирішенням проблем – лише настільки, щоб не допустити болючого зниження кредитного рейтингу. Дефіцит уже сягнув п’ятирічного максимуму:
4% ВВП. Після виборів два рейтингові агентства – Standard & Poor’s та Fitch – дали зрозуміти, що для збереження досягнутого Лулою в 2008-му рейтингу доведеться вдатися до бюджетних обмежень і провести структурні реформи. Без такої політики країна має всі шанси дрейфувати далі, поставивши під загрозу робочі місця, доходи і навіть соціальні програми. Після шаленої виборчої кампанії на Ділму Руссефф чекає важкий, вибоїстий шлях.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com