Бранці Кремля. Українські журналісти, які перебувають у полоні росіян

6 Червня 2018, 16:02

У середу, 6 червня, в Україні відзначають День журналіста. У зв'язку з цим Тиждень.ua вирішив згадати відомих українських журналістів, які стали бранцями Кремля у Росії та "ЛДНР".

 

РОМАН СУЩЕНКО

Журналіст, кореспондент «Укрінформ» у Франці, затриманий у 2016 році у Москві

Романа Сущенка затримали та заарештували 30 вересня 2016 року. ФСБ Росії назвала затриманого українського журналіста кадровим співробітниким української військової розвідки, який нібито збирав відомості про діяльність російських Збройних сил РФ. Сущенко на момент затримання перебував у відпустці і прибув до Москви в приватних цілях. Його затримали в день прибуття і, в порушення всіх міжнародних правил, про його затримання російська сторона не повідомила нікому – ні дружині, ні в дипломатичні установи, ні за місцем роботи.

 

Звинувачується по статті 276 Кримінального Кодексу Росії за шпіонаж на користь України. Поміщений та утримується в Лефортівській в’язниці. Московський міський суд неодноразово продовжував строк тримання Сущенка під вартою. Про звинувачення на адресу Романа «в шпигунстві» Укрінформ та його дружина дізналися з повідомлень російських ЗМІ.

 

Інформаційне агентство «Укрінформ» назвало спланованою провокацією затримання в Росії їхнього кореспондента Романа Сущенка.

 

У березні 2018 року під час попередніх слухань Московського міського суду Сущенко не визнав вину у повному обсязі.

У квітні 2018 року Марка Фейгіна, захисника українського журналіста та політв'язня у Російській Федерації Романа Сущенка, позбавили статусу адвоката. За його словами, адвокатського статусу його позбавили за три твіти. Тоді ж Романа Сущенка перевели до одиночної камери  в "інтересах національної безпеки Росії".

 

4 червня 2018 року у Москві суд оголосив вирок незаконно затриманому в Росії українському журналісту Роману Сущенку – він отримав 12 років позбавлення волі у колонії суворого режиму.

 

 

СТАНІСЛАВ АСЄЄВ (ВАСІН)

Журналіст, взятий у полон бойовиками "ДНР" у червні 2017 року, засуджений до 12 років позбавлення волі

28-річний журналіст Станіслав Асєєв публікувався в українських ЗМІ, зокрема, в "Українському тижні", під псевдонімом Станіслав Васін. Його матеріали можна почитати за посиланням.  Першим про зникнення журналіста повідомив  колишній народний депутат Єгор Фірсов. Тоді ж, у червні 2017 року,  він розповів, що  з акаунта Асєєва у Facebook відправляють повідомлення і розміщують пости, а у його квартирі виявлені сліди обшуку та злому.

 

Тривалий час родичі Асєєва не утримували жодної звістки про його місце перебування: представники ОРДіЛО в Мінську цинічно заявляли, що не мають офіційної інформації щодо зниклого Асєєва.

 

Лише 16 липня, більш ніж через місяць після того, як журналіст перестав виходити на зв'язок, бойовики терористичної організації "ДНР" підтвердили, що він затриманий і знаходиться у них. Станіслава звинуватили у шпигунстві, як і всіх раніше затриманих журналістів. 

 

До звільнення журналіста закликали базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів, Рада Європи, міжнародна організація "Репортери без кордонів" та ОБСЄ.

 

Національна спілка журналістів України повідомляла, що стан здоров’я журналіста викликає тривогу, і він може не дожити до очікуваного обміну полоненими. Крім того, голова громадської організації «Група «Патріот» (Центр визволення заручників) Олег Котенко припустив, що Асєєва могли сильно катувати.

 

На початку 2018 року звільнений з полону бойовиків історик-релігієзнавець Ігор Козловський  повідомив, що журналіст Асєєв знаходиться на території "Ізоляції" – колишнього заводу з виробництва ізоляційних матеріалів в окупованому Донецьку.

 

Станіслав Асєєв перебував у Донецьку, так як вважав своїм обов'язком залишатися в центрі подій і писати про те, що там відбувається. Станом на 6 червня 2018 року він досі перебуває у полоні бойовиків.

 

У червні 2018 року, через рік після ув’язнення журналіста,  у київському арт-центрі "Ізоляція" презентували його книгу “В ізоляції”.

 

 

 

 

 

СТАНІСЛАВ КЛИХ

Журналіст, заарештований у 2014 році, засуджений російським судом до 20 років позбавлення волі

 

Російська влада визнала Станіслава Клиха та лідера УНСО Миколу Карпюка винними в участі у бойових діях проти федеральних військ під час Чеченської війни взимку 1994-1995 років у складі підрозділу "Вікінг", загибелі й пораненні кількох десятків російських солдатів. Обох російська влада заарештувала у 2014 році.

Міський суд міста Грозного оголосив вирок українцям до 22,5 та до 20 років ув’язнення відповідно.

У своєму останньому слові Клих сказав, що ніколи до цього процесу не був в Чечні і ні в яких боях участі не брав. Також політв’язень показав сліди від тортур, яких зазнав протягом місяців слідства.

 

Журналіст Антон Наумлюк повідомив, що за час оголошення вердикту, Карпюк спокійно стояв, тримаючись за решітку, зосереджено слухаючи. Клих читав газету і на те, що відбувається, не звертав увагу.

 

Українці заперечують свою провину і заявляють, що були незаконно затримані, а зізнання були отримані російським слідством під тортурами.

 

 

 

МИКОЛА СЕМЕНА

кримський журналіст, у 2016 році звинувачений у закликах до порушення цілісності РФ, засуджений до двох з половиною років умовно

У квітні 2016 року заслуженого журналіста України Миколу Семена звинуватили у написанні статті для "Крим.Реалії", яку російські експерти назвали екстремістською. На допиті ФСБ Микола Семена заявив, що у своїх матеріалах реалізовував право на «вільне висловлення думки».

 

7 грудня 2016 року слідчий в анексованому Криму висунув журналісту Миколі Семені звинувачення в остаточній редакції в кримінальному злочині, передбаченому частиною 2 статті 280.1. Кримінального кодексу Росії «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації».

 

Син Семена розповів, що обшуки в домі батька тривали п’ять годин.

 

У вересні 2017 року сімферопольський суд призначив журналісту покарання у вигляді двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на три роки. Пізніше заборону на публічну діяльність скоротили до двох років.

 

У тому ж році  Миколу Семена у Києві заочно нагородили «Знаком народної поваги».