Формально уряд створив фонд ще 4 липня 2018-го, але через організаційні труднощі лише недавно вдалося обрати його керівний склад. Фонд із бюджетом на наступний рік 500 млн грн має розподіляти гранти за багатьма напрямами фундаментальних і прикладних досліджень, а прозорість у прийнятті рішень повинна забезпечити рівні можливості в боротьбі за бюджетні кошти для наукових колективів. Ми поговорили з виконавчим директором фонду, доктором біологічних наук Борисом Сорочинським про організацію діяльності установи, відбір конкурсних заявок та репутацію науковців.
Формально НФД запустили ще торік, але для початку роботи потрібно було обрати голову, виконавчого директора, наглядову та наукову ради, і все це вже зроблено. Яка зараз ситуація із його запуском?
— Мене як виконавчого директора фонду затвердили 25 вересня. Наразі у фонду немає власного приміщення, немає зрозумілої адреси, щоб вести кореспонденцію, немає куди людей брати на роботу. Донедавна не було й грошей, за які це можна робити. Парадокс у тому, що в бюджеті передбачено кошти переважно на реалізацію наукових досліджень. І, очевидно, цього року вони не будуть розподілені. На «споживання» були закладені кошти, які зараз витрачаються на ДФФД (Державний фонд фундаментальних досліджень. — Ред.), який ліквідується через приєднання до НФД. Згідно із законом ми повинні взяти їхніх працівників на роботу, якщо матимемо фінансові можливості, зможемо працевлаштувати ще кількох нових співробітників. Мені зараз конче потрібні юристи, заступники, бо в одній особі я фізично не витягую створення організації — маю інколи одночасно бути в кількох місцях. Це технічні питання, вони вирішаться і вирішуються. Просто щоб були зрозумілі передумови запуску.
Читайте також: Інструкція для постраждалих
Чи готові всі законодавчі документи, за якими фонд зможе розподіляти гранти між заявниками?
— Два ключових документи — порядок використання коштів НФД і порядок конкурсного відбору заявок на гранти. На сьогодні перший документ уже вийшов із МОН й узгоджується з іншими органами центральної влади, другий пройшов громадські слухання. Міністерство налаштоване на те, щоб ці два порядки були ухвалені до кінця року. Є ще багато інших нормативних документів, але вони не критичні для початку роботи фонду. От ці два критичні. МОН демонструє цілковиту готовність допомагати, прем’єр на засіданні Нацради з питань розвитку науки і технологій запевнив, що виконавча влада всіляко нам сприятиме. Більш вдалого моменту для запуску фонду годі й чекати.
Яка доля тих 262 млн грн, які виділили на діяльність фонду цього року?
— Є бюджет споживання, з якого працівники фонду отримують зарплату, орендують приміщення тощо, а є бюджет розвитку. Бачите, я вже оперую словами, які донедавна сам не знав, — працював у НДІ. Бюджет розвитку — це саме кошти, що передбачалися на проведення конкурсів. На превеликий жаль, у 2019-му вони не будуть освоєні, оскільки немає порядку їх використання, немає порядку конкурсного відбору. За бюджетними правилами, ці кошти не переходять на наступний рік. Нині головним розпорядником коштів є МОН. Якби ми були готові, вони передали б їх на рахунок фонду. Як ними МОН розпорядиться зараз, я не знаю.
У чому полягає ваше завдання як виконавчого директора фонду?
— До кінця року вирішити питання з орендою. Сформувати команду. Зробити все, щоб були ухвалені необхідні нормативні документи. І принаймні почати розробку софту. Дуже хочемо, щоб фонд працював у цифровому полі, щоб ні в кого не було сумнівів у його прозорості. Закінчити софт до нового року ми точно не встигнемо. Я спілкуюся з розробниками, усі називають терміни, які мене не влаштовують, плюс зараз немає коштів на це. Наш внутрішній дедлайн, щоб фонд запрацював повноцінно, — кінець I кварталу 2020-го. Якщо не вийде, то ми слабаки. Ще одна об’єктивна річ — є наукова рада фонду, що визначає стратегію, напрями фінансування. Сподіваюся, до кінця року вона вибудує стратегію роботи фонду й визначить, за якими саме науковими напрямами й коли розпочинаємо конкурси, їхні правила.
Читайте також: Дмитро Якубовський: «Без темної матерії наш Всесвіт був би абсолютно іншим»
За якою схемою відбуватиметься відбір конкурсних заявок?
— Процедура така. Фонд оголошує конкурс, інформація про це з’являється на сайті й, можливо, на перших етапах буде розіслана в зацікавлені відомства: МОН, НАНУ, відомчі академії. Заявникам дадуть певний час на підготовку грантових пропозицій. Вони надійдуть у фонд. Після цього для кожної заявки окремо підшукуються експерти за базою даних. Експертом може бути фахівець певного рівня кваліфікації, який працює в тій чи іншій галузі, має високу репутаційну й професійну складові, що підтверджується якістю його публікацій. Добір здійснюється за ключовими словами, які ті вводять в анкети. Працівники фонду передають кандидатури комісії конкурсу, яку формує наукова рада. Лише комісія затверджує відібраних на роль експертів фахівців, працівники фонду вплинути на це не можуть.
Далі щонайменше три анонімних експерти, в ідеалі один іноземний, за різними критеріями оцінюватимуть пропозиції. Їхні відповіді просумують, вирахують усереднений кількісний показник для кожної заявки й сформують рейтинг заявок. І ось цей список знову виноситься на розгляд комісії конкурсу, яка визначає переможців. Далі відповідне рішення конкурсної комісії остаточно затверджується науковою радою фонду. І лише після цього оприлюднюються прізвища переможців. Я хочу, щоб процедура була настільки зрозумілою та прозорою, щоб будь-який член комісії конкурсу чи член наукової ради міг перевірити кожен крок, використовуючи відповідне програмне забезпечення. Своєю чергою, і заявник зі свого особистого кабінету має бачити, на якому етапі перебуває його пропозиція. На підставі рішення наукової ради дирекція віддає наказ про фінансування проектів-переможців, і ми укладаємо договори на грантову підтримку. Моє завдання — зробити так, щоб усе було чітко, зрозуміло й прозоро. Якщо не впораюся, то це ганьба.
Читайте також: Відлік ядерної ери
Щодо репутації як фонд оцінюватиме й відбиратиме експертів?
— Стати експертом може будь-хто з наукового середовища. Для цього треба подати заявку, а фонд повинен затвердити його кандидатуру. Перевірятимемо достовірність зазначеної в анкеті інформації, насамперед за індексом цитування та якістю публікацій. Інших об’єктивних критеріїв не існує. Звісно, ми дивитимемося: якщо науковець у всіх публікаціях десятий-двадцятий автор, то до нього можуть виникнути питання. Однак, на мою думку, двадцятий автор статті в Nature — це краще, ніж перший у відомчому віснику не буду розшифровувати якої організації.
За якими напрямами досліджень фонд видаватиме гранти?
— Наукова рада має три секції. Природничі науки: фізика, хімія, довкілля, математика. Науки про живе: біологія, медицина, сільське господарство. І соціальні та гуманітарні науки. Я зі своїм правом дорадчого голосу всіляко радитиму зробити перший конкурс виключно для молодих учених. Таким чином ми покажемо, що фонд розуміє, яке становище наукової молоді в країні, і вірю, що наукова спільнота також сприйме це рішення. Фонд створили для того, щоб зневіра в українській науці розвіялася, щоб дати їй позитивний імпульс. При цьому я не хотів би, щоб його сприймали конкурентом ні НАНУ, ні МОН. Це просто один із механізмів фінансування.
Читайте також: Тінь пітьми
Чи відомий бюджет розвитку фонду на наступний рік? І чи є якісь порогові розміри грантів?
— Бюджет фонду на наступний рік становить трохи більш як 500 млн грн. Лише після визначення пріоритетних напрямів грантової підтримки члени наукової ради зможуть розподілити кошти. Найімовірніше, грошовий ліміт для одного проекту визначено не буде. Комусь, скажімо, на виконання роботи потрібно 10 млн грн, а комусь 1 млн. То чому ми маємо встановлювати однакову для всіх планку? Однак рішення з цього питання має ухвалити наукова рада фонду. Думаю, буде оголошено й конкурси на кілька років. Підкреслю, що це моя особиста думка і вона може відрізнятися від бачення й планів наукової ради.
Українські гранти зазвичай мають дуже складну форму звітності. Якою буде звітність за дослідженнями в НФД?
— Звітність потрібна. Держава надає кошти і має право знати, як вони витрачаються. По-перше, буде проміжна звітність — ми не можемо виділити грант на три роки й лише в кінці спитати, що було зроблено. По-друге, звітність має бути інформативною. Якщо науковці пишуть коротенький звіт на дві сторінки про роботу, яку впродовж трьох років виконував великий колектив, то він навряд чи буде інформативним. Звітність, найімовірніше, міститиме інформацію й про те, чи опубліковані наукові статті за результатами виконання гранту, чи оприлюднені вони на наукових конференціях, чи є практичне застосування (для конкурсів практичного спрямування).
Я сам вийшов із наукового середовища. І коли подавав заявки на гранти й звіти, інколи казився від кількості паперів і формалізму. Однак коли опинився ніби на іншому березі річки, то багато чого оцінив по-іншому. Вчені — це така специфічна соціальна категорія, яка живе у своєму світі, але при цьому подеколи забуває, що існує й працює за гроші платників податків, тому деякі формальності все ж таки доведеться виконувати.
———————————-
Борис Сорочинський народився 16 серпня 1956 року. Доктор біологічних наук, із 25 вересня 2019-го виконавчий директор Національного фонду досліджень України. На момент призначення працював старшим науковим співробітником Інституту харчової технології та геноміки НАНУ. У науці з 1978 року, працював у Чорнобилі, аналізував вплив випромінювання на рослинні популяції. Вивчав генетично модифіковані рослини.