Протягом десятиліть цифрова інфраструктура Європи значною мірою залежала від американських гігантів, таких як Microsoft, Amazon та Google. Ця залежність проявлялась не лише в тому, що основні технологічні компанії розташовані у США, а ще й у тому, що вони стали провайдерами платформ хмарних обчислень, інструментів управління даними, а в останні роки — і ШІ-чатботів. Усвідомлення ситуації, спроба вийти із замкненого кола цифрової залежності від США та перетворитися із головного регулятора технологій на повноцінного гравця ІТ-ринку — саме так можна оцінити кроки, зроблені європейськими компаніями й органами управління ЄС за останні місяці.
Цим тектонічним змінам сприяли геополітична напруженість та усвідомлення стратегічних вразливостей ЄС у сфері технологій. Чи наблизять ці кроки ЄС до цифрового суверенітету — покаже час. Проте очевидно, що власний розвиток технологій, передовсім у сфері ШІ — це не акт антагонізму, а нагальна потреба для забезпечення економічної стійкості та гарантій національної безпеки.
Американська спадщина та європейський ризик
Повернення Дональда Трампа в Білий дім стало болючим нагадуванням для Європи про її головну цифрову вразливість — існування умовного «рубильника», який контролюється Сполученими Штатами. Політичні ризики, які ще нещодавно не бралися до уваги чи сприймались як фантазія, стали реальною загрозою, здатною паралізувати комунікації на європейському континенті.
За роки економічної інтеграції та технологічної глобалізації європейські країни виявилися критично залежними від американських хмарних сервісів. Безпека електронних листів, відео, хмарних обчислень і навіть державних комунікацій безпосередньо пов’язана з інфраструктурою, що перебуває під впливом американських техногігантів. Станом на 2024 рік американські фірми контролювали майже 70 % європейського ринку хмарних обчислень. Ризик такого глобального монополізму очевидний — цілий континент міг стати жертвою цифрового «блекауту» через зміни в політиках чи переформатуванні стосунків із США. Цей ризик доповнювався низкою юридичних вразливостей. До прикладу, існування у США певних екстериторіальних законів (до прикладу CLOUD Act) дозволяють американській владі отримувати доступ до європейських даних, що зберігаються американськими компаніями. А після приходу Трампа до влади такий сценарій уже не видавався нереальним.
Політика Дональда Трампа висвітлила небезпеку аутсорсингу цифрової інфраструктури. Зокрема стали реальністю випадки, коли американські фірми односторонньо призупиняли надання послуг ключовим європейським організаціям. Ці кроки — ніщо інше, як використання технологій для політичного впливу. Трамп не приховував, що США можуть повністю призупинити чи заблокувати діяльність американських технологічних компаній у Європі. Тож не дивно, що у назві посади нового комісару ЄС з питань технологій Хенни Вірккунен, яка вступила на посаду наприкінці 2024 року, з’явився термін «технологічний суверенітет».
Проблемою для ЄС став не лише глобальний монополізм технологічних корпорацій, але й відсутність європейських альтернатив для цих ІТ-монстрів. Про це у своїй доповіді заявив колишній голова Європейського центрального банку Маріо Драґі. Політик пояснив, що ситуація з технологічним монополізмом та іншими проблемами Європи пов’язана із слабкістю ЄС у сфері нових технологій.
Рух до «цифрового суверенітету» — для компаній та людей
Тож на початку 2025 року в ЄС активізувався рух за цифровий суверенітет Європи. Його мета — повернути контроль над технологіями, в першу чергу над інфраструктурою, необхідною для існування та роботи ІТ-сервісів, і водночас забезпечити виконання європейського законодавства, що регулює роботу технологічних компаній. Третій крок — це забезпечення розвитку інновацій, тобто створення власної технологічної екосистеми, яка допомогла б ЄС вийти з-під технологічної «парасольки» США.
Цікавим проявом прагнення до технологічного суверенітету стала діяльність благодійної організації Topio, яка має декілька локацій у Берліні. В цих точках волонтери допомагають людям, які хочуть очистити свої телефони від впливу американських технологічних компаній. З моменту інавгурації Дональда Трампа запит на їхні послуги неухильно зростає. Співробітники організації розповідають, що раніше до них здебільшого приходили люди, зацікавлені у конфіденційності власних даних. З початку 2025 року їхня основна аудиторія —політично обізнані люди, які хочуть зменшити свою залежність від американських техногігантів.
Не лише бажання обмежити доступ на свої гаджети лідерів ІТ-ринку із США демонструють європейці. Інтерес до європейських онлайн-продуктів теж різко зріс за останні місяці, це показують дані аналітичного сервісу Similarweb. Усе більше людей обирають електронну пошту, месенджери та навіть пошукові сервіси за межами Сполучених Штатів. До прикладу, про зростання трафіку розповідають співробітники берлінської пошукової системи Ecosiа. За даними Similarweb кількість запитів, спрямованих до Ecosia від користувачів з ЄС, зросла на 27 % у річному еквіваленті. Так само збільшилась аудиторія швейцарської компанії ProtonMail у Європі на 11,7 % у річному обчисленні порівняно з березнем минулого року, тоді як використання Gmail скоротилося на 1,9 %.
Обережні поступки з боку технологічного бізнесу
Зіткнувшись із кроками ЄС у напрямку технологічного суверенітету, великі технологічні компанії стали робити все, аби зберегти своє місце на континенті як постачальників цифрових послуг. До прикладу, Microsoft, Google та Amazon представили суверенні хмарні пропозиції, призначені для зберігання даних та операційного контролю в межах певної географічної області. Зокрема, Google розгорнула спеціальне рішення, яке розширює свої можливості суверенного хмарного сервісу в ЄС. Amazon запровадила нові суверенні засоби контролю та встановила незалежне управління для своєї європейської організації. А в Microsoft заявили про готовність подати до суду на уряд США, щоб захистити доступ європейських клієнтів до своїх послуг, позиціонуючи себе як «джерело цифрової стабільності в період геополітичної нестабільності».
У приватних розмовах, про які розповідає Financial Times, топ-менеджери техногігантів висловлюють упевненість у своїй здатності й далі домінувати на європейському ринку. Вони пояснюють це переконання нестачею місцевих альтернатив та тим, що більшість клієнтів звикли до їхніх продуктів. Водночас експерти з ЄС оцінюють ці ініціативи ІТ-монстрів з певним скептицизмом, закликаючи «не довіряти їм чи не сприймати їхні дії як достатні для забезпечення справжнього цифрового суверенітету».
Mistral AI — ШІ-флагман Європи із самого Парижа
Стратегічною відповіддю Європи на домінування OpenAI, Microsoft та інших американських гравців у сфері штучного інтелекту стала заснована в Парижі у 2023 році компанія Mistral AI. Її засновники — Артур Менш, Гійом Лампл та Тімоте Лакруа — раніше працювали в DeepMind і Meta. Назва компанії походить від сильного середземноморського вітру й символізує спробу засновників змінити наявний ландшафт на ринку штучного інтелекту. А місією компанії є створення моделей штучного інтелекту, розроблених з нуля з урахуванням європейського законодавства та етичних стандартів.
Mistral AI швидко привернула увагу інвесторів, залучивши фінансування в сотні мільйонів євро. Серед інвесторів проєкту — колишній генеральний директор Google Ерік Шмідт та французький державний інвестиційний банк. Згодом компанія залучила понад $1,2 млрд, на середину 2024 року її ринкова оцінка перевищила $6 млрд. Це є рекордом для європейського ШI-стартапу.
Початкова бізнес-модель Mistral була орієнтована на сегмент B2B. Компанія пропонувала API та інструменти для бізнесів, які бажають створювати власні ШI-додатки та зацікавлені в альтернативах до американських продуктів. В 2024 року Mistral представила лінійку великих мовних моделей під назвою Magistral, розроблених спеціально для критично важливих галузей — таких як право, наука та фінанси. Головна перевага розробок Mistral AI — доступність у «хмарі» та відповідність європейським законам щодо прозорості й захисту даних.
Mistral AI з’явився дуже вчасно та став втіленням прагнення ЄС до цифрового суверенітету, адже проєкт кинув виклик американській гегемонії у сфері штучного інтелекту.
Інші європейські ШІ-стартапи — Aleph Alpha та Nyonic і технологічний ЄС-монстр Eurostack
Mistral AI не одинока у своїх прагненнях. По всій Європі формується потужна екосистема ШI-стартапів, які намагаються утворити в серці ЄС альтернативу Кремнієвій долині.
У німецькому Гейдельберзі розвивається Aleph Alpha — амбітний проєкт, який спеціалізується на розробці великих мовних моделей, що підтримують багатомовність і створюються з урахуванням прозорості та контролю над даними. Його модель Luminous стала справжнім проривом і забезпечила багатомовний інтерфейс використання сервісу. У 2023 році проєкт отримав понад 100 мільйонів євро інвестицій.
Берлін, своєю чергою, презентував Nyonic— стартап нового покоління, який з моменту заснування у 2023 році зосередився на промислових рішеннях. Заснований у 2023 році, стартап прагне створити безпечні й адаптовані до європейського законодавства ШI-рішення для виробництва, енергетики та медицини, які повністю відповідають вимогам GDPR та ідеології «суверенного штучного інтелекту».
Не лише успіхи окремих стартапів спрямовані на створення європейського технологічного суверенітету. Однією з найамбітніших спроб ЄС є створення повністю автономної цифрової екосистеми Eurostack — платформи, що охопить весь ланцюг технологічного бізнесу, від напівпровідників і хмарних сервісів до штучного інтелекту та управління даними. Проєкт передбачає розвиток власних хмарних інфраструктур, підтримку виробництва європейських мікрочипів, створення безпечних стандартів зберігання й обробки даних, а також розвиток ШІ-рішень, що відповідають європейським цінностям. Eurostack також має стати платформою для кооперації між урядами, науковими установами та приватним сектором і сприяти залежності від зовнішніх постачальників критичних технологій.
Критична потреба технологічного суверенітету
Спроби технологічного суверенітету в Європі — це проєкт водночас технологічний і політичний. Завдяки таким флагманським компаніям, як Mistral AI, та нормативно-правовій базі у сфері штучного інтелекту ЄС уперше намагається задати темп розвитку технологій, а не просто наздогнати лідерів цього ринку. Історія Mistral AI та її європейських побратимів демонструє як можливості, так і межі континентальних амбіцій. Європа довела свою здатність створювати ШI-компанії світового класу, які не просто конкурують з американськими гігантами, а й пропонують альтернативний підхід до створення технологічних бізнесів.
Можливо, справжній тріумф європейської стратегії полягає не в досягненні повної незалежності, а в створенні альтернативи. У світі, де технологічні монополії диктують правила гри, навіть саме існування вибору стає революційним актом. Адже кожна альтернатива для OpenAI чи Google — це новий голос у хорі технологічного плюралізму та крок на шляху до покращення сервісів для кінцевого користувача. Адже для розвитку ринку потрібна конкуренція, яка в деяких сегментах (до прикладу, інтернет-пошук) наразі відсутня.
То, може, саме в створенні європейських альтернатив техногігантам у світі, який розуміє, що монополізм — це зло, і полягає складний шлях до європейського технологічного суверенітету та лежить майбутнє європейських технологій?