У тезаурусі дослідників колективної пам’яті є поняття спільної та спірної спадщини. До останньої належить спадщина Русі, яку Росія послідовно намагається привласнити, а Україна дедалі успішніше відстоює.
Риторика час від часу змінюється, а пошук аргументів триває щонайменше з ХІХ століття. Росія веде загарбницьку війну в просторі, окуповуючи чужі території, і в часі, переконуючи себе й світ довкола, що минуле належить їм.
Українські історики ХІХ — початку ХХ століття довели, чому саме Україна веде відлік від історії Русі, ба навіть у перші роки існування Радянського Союзу росіянам доводилося визнавати концепцію Грушевського. Однак уже незабаром ідеологічний конструкт «трьох братніх народів» був впроваджений у науці та популярній свідомості.
Сьогодні деякі росіяни закликають «денаціоналізувати» історію Русі, ставитися до історії як до «науки, а не політики, зверненої в минуле». Це звучить украй цинічно на тлі претензій Путіна на спадщину Русі як аргументу у війні проти України. Ця аргументація закорінена в російську імперську й радянську міфотворчість.
Сьогодні, 8 листопада, відбудеться історичний вебінар про руську спадщину. Захід вартий уваги ще й тому, що не часто випадає нагода послухати, бодай онлайн, Володимира Ричку — знаного українського медієвіста, дослідника середньовічної України, Руської державності й спадщини, автора книжки «Війна пам’ятей: Змагання за спадщину Київської Русі» (2021).
Читайте також: Троя, руси й Русь. Історія одного інтерв’ю з професором Омеляном Пріцаком
У стереотипах уявлень про Русь, закорінених у суспільній свідомості, досі поширена думка про поділ на власне Київську (Дніпровську, або Південну) і Північно-Східну Русь. Це лукавство, як зазначають організатори вебінару, належить до найбільших містифікацій європейської історії.
Насправді північно-східну околицю Східної Європи в часи процвітання Русі називали Заліссям. Ці землі, первісно заселені фіно-угорським племенем меря, колонізували, однак і владимиро-суздальські книжники не застосовували щодо цих земель назви «Русь». Руссю вони називали землі Середнього Подніпров’я із центром у Києві. Отже, Русь аж ніяк не була спільним домом для предків українців і росіян. Населення північно-східних околиць Київської держави тільки в ХІV столітті почало пов’язувати себе з Руссю. Коли в нові часи Москва стала домініоном у цій частині континенту, справжня природа відносин між метрополією та периферією була затемнена, і почалося конструювання міфу, яким сьогодні виправдовують своє вторгнення росіяни.