До Євро-2012 українська влада зробила черговий подарунок: курити на стадіонах заборонили, як, утім, і рекламувати тютюнову продукцію. А 24 травня Верховна Рада схвалила закон, що забороняє курити майже всюди: в ресторанах, кафе, на літніх майданчиках, музеях, центрах мистецтва, всередині освітніх закладів та на прилеглих до них територіях, на території державних установ. Звісно ж, ніхто не заходився скасовувати заборони на куріння у переходах, на зупинках громадського транспорту і стадіонах. Для європейських туристів такі зміни не становлять якоїсь загрози й особливо їх не лякають, позаяк у більшості європейських держав антитютюнові закони є так само жорсткими. А ось самим українцям доведеться ще довго звикати до того, що віднині в ресторанах не буде залів для курців, а затягнутися димом можна буде хіба що в себе вдома та у спеціально відведених для цього місцях у готелях, аеропортах та на вокзалах.
Карати курців в Україні будуть також не менш жорстко: за паління у неналежному місці доведеться сплатити від 51 до 170 грн. Власники тих ресторанів, кафе та барів, котрі залишать принаймні на деяких столиках попільнички, муситимуть викласти від 1000 до 10 000 грн.
Чи знизиться внаслідок нововведень попит на сигарети – це ще запитання. Сергій Дідковський, член громадської організації «Права курців» переконаний, що за певну плату контролюючі органи заплющуватимуть очі на наявність у країні ресторанів із залами для курців. При тому, цілком імовірно, багатьох такі заборони навпаки навіть підхльостуватимуть курити більше – тут може проявитися ефект забороненого плоду. Нині в Україні 12 млн курців. Що шість секунд один із них помирає від захворювань, пов’язаних зі своєю згубною звичкою.
У будь-якому разі, чи куритимуть українці менше після таких ініціатив Верховної Ради, ми дізнаємося лише із часом. А наразі можна лише проаналізувати, до яких результатів привели антитютюнові закони в інших країнах.
У сусідів
У Росії влада має наміри вдатися одразу до кількох дієвих заходів, що утискатимуть права курців. По-перше, сигарети тут заборонять продавати у кіосках. У магазинах їх приберуть із вітрин. У громадських місцях, включаючи ресторани, курити з 2014 року буде заборонено. А найнижча ціна пачки перевищить, якщо перерахувати на українську валюту, 13 грн. Відтак влада планує у кілька разів підвищити вартість акцизів на тютюнові вироби. На так давно, 2010 року, Росія посіла перше місце у світі за рівнем споживання сигарет – 40% громадян цієї держави курять.
Експерти Міжнародного центру з податків та інвестицій стверджують, що до 2018 року вартість однієї пачки сигарет у Росії зросте приблизно до 40 грн. Президент центру Деніел Вітт каже, що в такому разі частка нелегальної торгівлі нікотиновими виробами збільшиться до 35%, як це вже сталося в Болгарії, Румунії, Польщі й Ірландії, де влада також протягом кількох років у рази підвищила вартість сигарет.
Власне, у такі самі способи ведеться наступ на сигарети у США та Європі. Тож від часів Адольфа Гітлера, коли тютюн почали обкладати величезними податками, а куріння заборонили у громадському транспорті та на території медичних закладів, нічого нового не придумано. До речі, саме в Третьому Рейху влада європейської країни вперше всерйоз завела мову про зв'язок між курінням та раком легенів.
Можна сказати, що нинішня війна з нікотином у Європі розв’язалася дев’ять років тому, адже саме тоді Всесвітня організація з охорони здоров’я ухвалила рамкову конвенцію з боротьби з тютюном. Підписали документ 90% країн – членів ООН. Вони зобов’язалися поступово підвищувати ціни на тютюнову продукцію, вести антинікотинову пропаганду і поступово досягти того, щоб зробити життя курців нестерпним. Саме з 2004 року європейські держави одна за одною розпочали вводити заборони на куріння у громадських місцях.
В Італії, де десять років тому курити можна було навіть у кінотеатрах, ввели один із найжорсткіших законів. У Фінляндії можна отримати штраф за ввезення однієї пачки сигарет, на якій не буде зроблено великого попереджувального напису про шкідливість куріння. В американському штаті Мериленд заборонено курити навіть у себе в квартирі, оскільки дим, що йде з вікна, може потурбувати сусідів.
Ефект від таких драконівських ініціатив напевно є: сьогодні у світі більше за всіх інших курять жителі Монголії, Китаю та Камбоджі – понад 60% дорослого населення.
Не хочеш – мусиш
Утім, європейці аж ніяк не категоричні у своїй боротьбі, як влада більш віддалених від України держав.
Прикметною є Нова Зеландія. Місцева влада протягом найближчих чотирьох років має наміри підвищити акцизи на тютюнову продукцію ще на 40%. І це зважаючи на те, що середня вартість пачки сигарет у країні нині становить уже $15. Тож влада сподівається, що завдяки зростанню вартості акцизів, ця цифра сягне $75 за пачку. А тоді вже в країні не відмовляться від цієї шкідливої звички одиниці.
А наразі не все так райдужно. Місцева влада бореться з сигаретами уже 35 років, і якщо 1986 року в країні курили 30% дорослого населення, то нині вже лише 20%. Результат начебто і є, проте він наочно свідчить, що драконівські ціни на сигарети на курців діють не так швидко, як на те сподівалися лікарі та посадовці. Тим не менш, чиновники заявляють, що повністю «загасять» цю шкідливу звичку у місцевих жителів до 2025 року.
Противники антитютюнових законів у країні ведуть мову про те, що нові законодавчі акти змусять багатьох бідних людей піти на злочин заради підтримки своєї звички. Місцевий філіал British American Tobacco вже виступив з офіційною заявою, в якій ідеться про неуникне розширення чорного ринку тютюнових виробів. Представник компанії С’юзен Джонс заявила: «Влада докладає всіх можливих зусиль, спрямованих на те, щоб люди були позбавлені права купувати якісну продукцію. Тож вони звертатимуться по неї до злочинців».
У Бутані взагалі курять лише одиниці місцевого населення. Продаж тютюну тут заборонений взагалі, у будь-якому вигляді та за будь-якими цінами. У громадських місцях заборонили курити ще у XVII сторіччі. Торгувати тютюном не можна від 2004 року. За придбання пачки сигарет у нелегалів можна й за ґрати потрапити на три роки. Контрабанда сигарет карається п’ятирічним терміном ув’язнення. Ввезти сигарети з іншої країни можна, однак не більше 200 штук. При цьому доведеться сплатити 100-відсоткове державне мито. Курити дозволено виключно вдома, при цьому завжди треба зберігати касовий чек, який підтверджує, що бутанець придбав сигарети в іншій країні. Хоча є винятки, на туристів це правило не поширюється, однак до того часу, поки вони не почнуть пригощати тютюном місцевих жителів. Штраф за таке порушення законодавства становить кілька сотень євро. А все лише тому, що в Бутані вважається, що сигарети псують карму.
В Сінгапурі мають цю шкідливу звичку 14% населення, і це беручи до уваги те, що середня вартість пачки сягає $12. Курити на вулицях тут не можна, а ввозити в країну дозволено лише одну до того ж розпечатану пачку сигарет. Штраф за куріння «нелегальних» сигарет, на яких немає біля фільтру помітки SDPC (Singapore Duty-Paid Cigarettes), становить $345. У країні також розпочалася кампанія, що забороняє продавати сигарети людям, котрі народилися після 2000 року. Зауважмо, що ця заборона буде для них тривати протягом всього їхнього життя.
У Швеції поціновувачі тютюну замінюють сигарети жувальним сню сом: курить тут 15% дорослого населення, жує – 19%. Сигарети у цій країні коштують по $7 за пачку, а курити тут заборонено у всіх громадських місцях, включаючи ресторани. До речі, якщо хтось курить у неналежному місці, той, хто повідомить про це поліцію, отримає пристойну компенсацію за свій донос на правопорушника.