Плевнелієв ішов кандидатом від правлячої правоцентристської партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЄРБ), яка при владі ще з 2009 року. З 22 січня 2012 року, дня інавгурації, майже вся повнота влади у республіці опиниться в руках ГЄРБ, яка контролюватиме державні ухвали і посилить свої впливи навіть на судову систему через представників президента в Конституційному суді та Вищій раді юстиції, яка обирає генпрокурора і призначає суддів.
Лідер ГЄРБ прем’єр Бойко Борисов запевняє, що концентрація влади в руках однієї сили безпечна. «Подібні ситуації вже виникали. Ліві у 2005–2009 роках мали одночасно свого президента, прем’єра і генпрокурора. Але ми довели, що ми демократи», – каже Борисов. За його словами, наступним кроком ГЄРБ планує отримати посаду генерального прокурора. Каденція нинішнього закінчується в лютому 2012-го. Прогнозують, що цю посаду може обійняти колишня міністр справедливості Маргарита Попова.
«У нас справді вже була аналогічна ситуація з соціалістами. Це не становить жодної небезпеки», – каже політичний оглядач журналу «Новинар» Христина Рафаїлова. «Монополія на владу небезпечна за своєю суттю. ГЄРБ уже показала, що інколи може нехтувати першорядною роллю парламенту. Тепер немає противника, який міг би стримувати Борисова. Ця перемога стала ще одним орденом у кітелі Борисова. Навряд чи екс-міністр Плевнелієв зможе відмежуватися від сильного партійного лідера Борисова, хоча й пробує позиціонувати себе незалежною постаттю», – зауважує аналітик болгарського Інституту сучасної політики Еміл Геогрієв.
Як Плевнелієв із конопель…
До липня 2009 року Росен Плевнелієв у Болгарії був маловідомим. Його після перемоги на парламентських виборах 2009 року ГЄРБ (правоцентристи тоді здобули 117 місць у 240-місному парламенті) за пропозицією лідера партії та прем’єра Бойко Борисова запросили на посаду міністра регіонального розвитку і благоустрою. Лише у вересні цього року, менш ніж за два місяці до президентських перегонів, Плевнелієва висунули кандидатом у президенти від ГЄРБ. А вже у 2016-му Борисов планує і сам позмагатися за президентське крісло.
Передвиборнакампанія в республіці відбувалася на тлі протестів проти корупції. Плевнелієв обіцяв посилити боротьбу з корупцією і зробити державний сектор прозорішим, а також вести дружню до бізнесу політику. Плевнелієв запевняв, що серед його пріоритетів буде отримання щонайбільших грошових квот на проекти від ЄС та їх успішне втілення, реформування системи освіти та проведення пенсійної реформи. Улюбленим словами політика під час кампанії були «конкретика», «прагматизм» і «досягнення результатів», а стратегія – побудувати в країні «сучасну інфраструктуру».
«Новий президент продовжуватиме політику уряду. Саме за це проголосували болгари, які розуміють розмах кризи і підтримують ті заходи, яких влада вживає для її подолання. Уряд Борисова провадить політику фінансової дисципліни та стабільності. Люди бачать, що коїться у наших сусідів, греків, і не хочуть, щоби таке саме повторилося й у нас. Люди підтримали того, хто обіцяв, що країна витрачатиме не більше, ніж заробляє», – розповів Тижню редактор відділу політики журналу «Політика» Іван Мастагарков.
Голосуй – не голосуй…
Болгарія відчуває величезні економічні труднощі. Уряд Борисова провадить політику жорсткої економії на тлі низьких заробітків і високого рівня безробіття, того, що темпи зростання ВВП зменшуються. «Наша економіка стабільніша, ніж італійська чи португальська. Але потерпаємо через те, що в ЄС є проблеми, а наша економіка – невід’ємна складова бесівської», – пояснює Мастагарков.
Явка на виборах становила 48%. «Ми парламентська республіка, в якій президент не відіграє важливої ролі в політиці. Здебільшого пасивність голосування була спричинена поганою соціально-економічною атмосферою в країні. Люди не вірять, що який-небудь політик здатен щось кардинально змінити, провести якісь рятівні реформи, тому вони «голосували ногами». Як у частинки ЄС, який з головою охопила криза, у нас не все гаразд. Уряд заощаджує на соціальних видатках, зокрема, пенсіях, соціальній допомозі. Населення розчароване», – каже Рафаїлова.
«Населення великих міст, економічно активні люди і молодь підтримали Плевнелієва. За соціаліста Калфіна переважно голосували пенсіонери та населення містечок і сіл», – ділиться спостереженнями Мастагарков.
Партіятурецької меншини у другому турі підтримала кандидата від соціалістів Калфіна, оскільки, як заявив голова партії Ахмед Доган, перемога Плевнелієва «не віщуватиме нічого доброго для демократичної моделі в Болгарії». «Двоє з трьох болгарських турків голосували за Калфіна. Більшість турків не розуміють, що ані Плевнелієв, ані ГЄРБ не мають нічого спільного з крайніми правими поглядами. У нас немає проблем із правоцентристами, адже ми європейці», – заявляє голова негромадської організації «Етнічна толерантність за європейську візію майбутнього» Ергін Емін.
Також вибори відбувалися на тлі циганських погромів, спровокованих свавіллям ромських баронів. «Це ганебна подія, яка не мала якогось особливого впливу на виборчу кампанію та є виключно справою поліції», – каже Мастагарков. Водночас, за словами Рафаїлової, «цигани зазвичай не голосують, а, якщо голосують, то хіба за свого кандидата. У цій кампанії вони не голосували».
Великий «будівничий»
Росен Плевнелієв – власник компанії Iris International, яка співпрацює з великим німецьким будівельним концерном Linder. Протягом останніх років вона здійснила дві найбільші інвестиції у Софії – побудувала бізнес-парк «Софія» і житловий комплекс «Президентський парк», в якому сам Плевнеліев має великі апартаменти. Майбутній президент однієї з найбідніших країн ЄС був одним із найбагатших представників уряду. Він має кілька будинків у Софії, по будинку на гірському і морському курортах Болгарії та маєток у Греції. Його статки оцінюють в €50 млн. Плевнеліев не є членом ГЄРБ.
У внутрішній політиці він виступає за зменшення податків та підтримку малого і середнього бізнесу. У зовнішній планує вести прохолоднішу, ніж його попередник політику щодо Росії та виступає за перегляд енергетичної співпраці з РФ – заморозити будівництво АЕС «Берене», нафтопроводу Бургас –Александруполіс і газогону «Південний потік». Водночас обстоює позицію за досягнення активнішої співпраці з іншими країнами ЄС.
«Плевнелієва знають як видатного бізнесмена. У нього гарна репутація завдяки будівництву болгарських автострад і тому, як він керував будівництвом багатьох інфраструктурних об’єктів. Завдяки такому досвіду він має чудове підґрунтя для перемоги. Він був міністром із найвищим рейтингом в уряді. Людям подобалися результати його роботи. Основним гаслом його кампанії було: «Розбудувати Болгарію!» Він також пообіцяв повернути до Болгарії послів і дипломатів, які були агентами колишніх соціалістичних спецслужб. Це близько 150 осіб. Зробити це Болгарія пообіцяла Єврокомісії. Така своєрідна люстрація», – каже Мастагарков.
Болгарські Ющенко та Тимошенко
Болгарія – парламентська республіка. Президент у ній – постать радше представницька, реальної влади у нього замало. Він має право накладати вето на рішення парламенту, однак може це зробити лише тричі. Президент також є головнокомандувачем збройними силами і представляє республіку в міжнародних відносинах.
Нинішній глава Болгарії неодноразово ветував рішення парламенту і урядові призначення, дозволяв собі відкриту критику дій уряду та активно виступав на міжнародній арені. Це було схоже на сварки між нашими екс-президентом Віктором Ющенком і екс-прем’єром Юлією Тимошенко чи польськими екс-президентом Лехом Качинським і прем’єром Дональдом Туском. Ці палки в колеса дратували уряд Борисова. За оцінками болгарських експертів, новий лідер буде цілком лояльним до уряду і якихось самостійних кроків усупереч курсу партії на міжнародній арені від нього очікувати не слід.
Болгарія в рейтингах (за даними Євростату):
Приріст ВВП – 0,2%, 20-те місце в ЄС (2010 рік).
ВВП за ПКП на душу населення – 43% від середньої по ЄС, 27-ме місце в ЄС (2010 рік).
Безробіття – 11,9%, 19-те місце в ЄС (вересень 2011 року).
Інфляція – 3%, 22-ге місце в ЄС (2010 рік).