Богдан Буткевич: Ліві рухи та партії в Україні надалі лишаються зоною впливу РФ

2 Червня 2016, 11:43

Ліві рухи та партії так і лишаються в Україні зоною впливу Росії. І кілька років післяреволюційного мовчання аж ніяк не означають, що вони зникнуть із політичної арени. Про це пише журналіст «Тижня» Богдан Буткевич.

За його словами, на сьогодні Кремль робить ставку на розвиток, точніше перезавантаження та реінкарнацію, лівих рухів і громадських організацій, які, за задумом московських кураторів, у збіднілій та розбурханій країні мають перетворитися на надійний інструмент обстоювання інтересів окупанта під вивіскою боротьби за соціальну справедливість та мир.

До прикладу Буткевич наводить так званий Інститут миру, на основі якого планується створення нової цілої мережі впливу на громадсько-політичне життя країни. Цю організацію очолюють колишні регіонали, наприклад, екс-міністр іноземних справ в уряді Азарова Леонід Кожара. Також до цього об’єднання належить досить багато людей, які мають не лише ліві погляди, а й багаж співпраці із СПУ — колись могутніми соціалістами Олександра Мороза.

Також з минулого року в Україні діє «Інститут правової політики та соціального захисту» — ще один проект із лівацьким бекграундом на чолі зі скандальною екс-депутаткою від Партії регіонів Іриною Бережною.

Крім того, пише Буткевич, у лівацьких колах ходять вперті чутки про те, що друге дихання може дістати й проект створення профспілки з антиолігархічною риторикою. Мета — під егідою боротьби за права робітників створювати, так би мовити, силовий блок лівого руху. Подейкують, що на цю роль московські куратори розглядають Олега Верника, лідера так званої незалежної профспілки «Захист праці».

«Наостанок згадаємо й про заборонену КПУ на чолі з Петром Симоненком, яка сьогодні має назву «Лівий рух». Цього діяча теж не варто скидати з шальок терезів, адже в нього й досі чималий медійний ресурс, зокрема телеканал «Гамма», сайт «Голос» тощо, а також людський ресурс. Подейкують, що між «мирною» тусовкою та ним достатньо напружені стосунки, адже вони є прямими конкурентами в освоєнні московсько-«сімейних» грошей, що виділяються на проросійську діяльність», – йдеться в матеріалі.

Насамкінець журналіст зазначає, що за підтримки Москви ці сили найближчим часом спробують повернути втрачені позиції, не забуваючи про інтереси своїх кремлівських патронів. 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»