Проте, за його словами, стічні води в річку не потрапили.
"Головна каналізаційна станція Диканівська працювала в нормальному режимі, вона впоралася з додатковим припливом стічних вод. Це було близько 100 тис куб м, ми були до цього готові і підключили до роботи два додаткових насосних агрегати", – заявив він.
"Загалом, ситуація була під контролем", – запевнив Коваленко.
"З позаштатних ситуацій необхідно зазначити, що Безлюдівські очисні споруди через аварію на підстанції Безлюдівської "Обленерго" були знеструмлені (через потрапляння блискавки – Ред.). З 16.12 до 19.30 були повністю знеструмлені очисні споруди. Ситуація була локалізована, взята під контроль, стічні води направлялися в резервні ємнісні споруди і виходу стічних вод в річку не сталося. Після 19.30, після отримання напруги, споруди були введені в штатний режим", – повідомив Коваленко на нараді, присвяченій подоланню наслідків стихії.
За даними Гідрометцентру, 4 липня ввечері за дві години випала майже місячна норма опадів – 43 мм. Проливний дощ супроводжувався сильним вітром, пориви якого досягали 100 км/год.
Як зазначив директор комунального підприємства "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливової каналізації" Олександр Докучаєв, ввечері 4 липня випало в два рази більше опадів, ніж 29 червня 1995 року, коли сильна злива вивела з ладу Диканівські очисні споруди, і в результаті Харків залишився без каналізації і без води, а стічні води потрапили в річку Сіверський Донець.
Нагадаємо, через негоду були затоплені кілька вулиць (рівень води досягав на проїжджій частині півметра) і вестибюлі двох станцій метро, були обірвані лінії електропередач і збиті опори, в результаті чого зупинялися трамваї та тролейбуси і були знеструмлені житлові будинки в декількох районах міста. Шквальний вітер зривав дахи.
"Через зламані бурею дерева, гілки, велика частина дощоприймачів була забита. Підприємство працювало цілодобово. Основні сили були спрямовані на забезпечення прохідності проспектів, не скрізь вдалося цього досягти, тому що обсяги води були такі, що мережі, працюючи повним перерізом, не справлялися з навантаженням", – зазначив Коваленко.
"Але тим не менше після того, як це все закінчилося, протягом буквально півтори години, прохідність основних магістралей міста була забезпечена. Виникла дуже серйозна ситуація, у зв'язку з тими потоками, що значна кількість зливостоків, замулилося змитим піском, щебенем і всім іншим. Тому в нас роботи тепер наступають не одного дня і, напевно, не одного місяця", – додав він.
Міський голова Харкова Геннадій Кернес доручив керівникам комунальних служб та керівникам департаментів виконкому оцінити розміри збитку, нанесеного стихією, і підготувати заявки на фінансування ліквідації наслідків.
При цьому йому важко назвати навіть приблизну суму, необхідну для ліквідації наслідків стихії.
"Гроші люблять рахунок, тому порахуємо – дізнаємося. Головне, щоб ми могли чітко розуміти, якими джерелами ми перекриємо ці стихійні наслідки, тому що бюджет, який ми прийняли як міська рада, вже розписаний по статтях і, відповідно, будемо використовувати гроші резервного фонду і, відповідно, будемо враховувати всі особливості наших взаємин, у тому числі і з бізнесом", – заявив Кернес.