Дуже важлива роль у такій радіопередачі належить ведучому. У київській студії Українського радіо на вулиці Хрещатик, 26 мене взяли під свою опіку українські політологи Дмитро Левус та Олег Лісний.
Як красномовно свідчить назва програми, її учасники намагаються аналізувати політичну й ідеологічну систему, відому громадськості під назвою «русский мир». Сам я чеський журналіст, живу і працюю в Україні вже понад 20 років. І хоча ця специфічна форма кремлівської пропаганди має в Центральній Європі набагато меншу силу, ніж тут, мені довелося сформувати щодо неї власну думку. Я вважаю, що насамперед потрібно викривати її приховані злочинні цілі, говорити свою правду про «русский мир» російськомовним людям як у нас, так і в РФ. Бо вже від самої назви «русский мир» складається враження, ніби, окрім Росії, на світі немає інших і кращих можливостей та варіантів, за яких люди жили б радісно і щасливо.
Гості цієї програми мають найрізноманітніші погляди: це щоб дискусії не були однобокою русофобською пропагандою. Понад те, свою позицію в ефірі висловлюють і люди, чиї погляди дуже близькі до того, що ми називаємо «російським баченням світу». Багато українців наразі не готові узяти участь у цій програмі. Більшість із них схиляється до думки, що з російською пропагандою немає сенсу сперечатись і що повна ізоляція всього російського — куди ефективніший метод. Погодитися з такою думкою складно. Адже і в самій Російській Федерації дуже багато громадян, які не схвалюють нинішньої агресивної політики Кремля і яким дуже потрібно знати наш погляд, володіти в достатньому обсязі об’єктивною інформацією.
Звісно ж, мої політичні погляди як громадянина Чеської Республіки сформувалися під впливом історичних подій та особистого досвіду: і предків, і власного. Саме тому мені настільки противні аргументи російської пропаганди, якими вона намагається виправдати анексію українського Криму та агресивний сепаратизм на Донбасі. Тими самими словами 80 років тому прикривався лідер Третього Рейху Адольф Гітлер, аргументуючи від’єднання Судетської області від Чехословаччини. Окрім того, чехи ще дуже добре пам’ятають 21 серпня 1968 року, коли танки п’яти країн під парасолькою Радянського Союзу протягом ночі перетнули кордони Чехословаччини. Потім була заява Кремля, що це інтернаціональна допомога братньому народу в боротьбі з контрреволюцією. Проте «чехословацька контрреволюція» була дуже особливою. Ніхто не стріляв в агресорів, люди не припиняли ходити на роботу, а президентом у країні був герой Радянського Союзу, військовий генерал Людвік Свобода. Комуністична партія Чехословаччини й надалі «безпомилково правила» державою аж до Оксамитової революції 1989 року. Ось такий наш досвід із кремлівською пропагандою.
Читайте також: Презумпція москаля
Я радий, що Українське радіо транслює передачу «Блеск и Нищета «Русского мира», зокрема й тому, що вона розрахована на російськомовного слухача. Це малий, але ефективний крок до нашої допомоги Росії. Потрібно допомогти їй змінитися так, щоб вона відповідала цінностям і стандартам ХХІ століття. Настав час трансформувати Росію у справжню федерацію вільних автономних одиниць із власним урядом та відповідальністю. Тільки в такому вигляді вона перестане буде страшилкою для сусідніх країн і проблемним, непорядним членом міжнародної світової спільноти.