Російська армія «не є рівною армії США» або навіть меншим силам НАТО, сказав Філліпс О’Браєн, професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюса в Шотландії. Його цитує Bloomberg у матеріалі, присвяченому проміжним результатам півроку війни. Війна показала, що РФ «не в змозі проводити складні операції так, як це можуть робити британці, французи чи ізраїльтяни, тому з цього погляду вона навіть не є військовою силою другого рівня».
О’Брайен був одним із небагатьох західних оборонних аналітиків, які пророкували для Путіна болото в Україні ще до війни, і події після цього лише поглибили його скептицизм щодо якості російського обладнання, навчання та командування.
Росія не знайшла відповіді на всього лиш 20 ракетних систем великої дальності HIMARS, американську технологію 1980-х років, яку українські війська використовують для знищення складів боєприпасів і систем матеріально-технічного забезпечення глибоко в російському тилу, сказав О’Браєн. «У США їх 540. Росія навіть не в одній лізі».
За словами Майкла Кофмана, директора російських досліджень вашингтонського аналітичного центру CNA, одна з причин низької ефективності Росії полягає в тому, що лише після війни стало зрозуміло, що її військові завищували чисельність контингенту, щоб приховати нестачу військовослужбовців.
Оскільки Росія збирала війська навколо України для вторгнення, оцінки масштабу сил ґрунтувалися на кількості так званих батальйонних тактичних груп, або БТГ – маневрених підрозділів із власною артилерією, протиповітряною обороною, матеріально-технічним забезпеченням, логістичними засобами, у складі яких знаходяться десь по 50 танків і одиниць бронетехніки. БТГ мали нараховувати 700-900 військовослужбовців кожна. Це означає, що сили вторгнення мали становити близько 150 тис. осіб.
Насправді середня БТГ налічувала 600 осіб або менше, а загальна чисельність контингенту могла становити лише 90 тис. регулярних російських військ, сказав Кофман під час нещодавньої бесіди з Інститутом сучасної війни Вест-Пойнта. З огляду на те, що основна частина скорочень припадає на піхоту, «вони, по суті, йшли на війну, а в машинах нікого не було».
За словами Кофмана, це мало величезний вплив на війну, пояснюючи труднощі росіян у відході від доріг, ефективному веденні міських боїв і захопленні території. Тим не менш, він залишається обережним щодо висновків, нагадуючи про труднощі, з якими зіткнулися США проти значно гірших військових в Афганістані та Іраку.
Низькі показники російських ВКС і ППО також викликали сумніви щодо якості підготовки російських пілотів і солдатів, які ним керують, а також самого обладнання.
Здатність Росії виробляти технологічно передову зброю, ймовірно, буде ще більше послаблена, оскільки санкції перешкоджають імпорту. Дослідження російського обладнання, захопленого або знищеного на полях битв в Україні, виявило 450 компонентів іноземного виробництва в 27 критичних російських системах озброєнь, включаючи безпілотники, ракети та обладнання зв’язку.