Журналістка Громадського ТВ Анастасія Станко коментує ідею заснування Міністерство у справах інформаційної політики.
За її словами, Україні не потрібно міністерство інформації чи правди, «Україні треба трохи клепки в голові, організаторських здібностей і вміння комуні кувати».
«Ви можете мені дорікнути, що мовляв так не варто писати, не треба розхитувати човен, бо це ж бойовий дух понижує та й взагалі не про всю правду треба говорити в стані війни. Так то воно так, але правда насправді одна. Це дійсно війна. Не АТО. Війну розпочала Росія. А ми захищаємось на своїй землі. І відступати нам нікуди. Тому з бойовим духом проблем не буде, їх і нема», – наголошує Станко.
Експерт руху «Чесно» Сергій Андрушко пише про зібрання бюджетного комітету у старому складі депутатів, яке було проведене «без сторонніх очей і вух».
«Депутатам роздали таблички, де зазначалася інформація щодо нинішнього українського боргу. Отже, фінансування за борговими операціями цього року зросло на 5 мільярдів від запланованої в держбюджеті і складає 152 мільярди гривень Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Мінфіну, станом на 30.09.2014 р. державний борг України становив 803,48 млрд грн… А от позиція "Запозичення", фактично, складає цього року 246 мільядів гривень – 80 мільярдів з яких -це зовнішні запозичення і 166 мільярдів – внутрішні. Це означає, що більшу частину коштів, які позичає Україна – вона повертає, щоб сплатити попередньо взяті борги!», – пише Андрушко.
Ірина Фаріон, депутат Верховної Ради України VII скликання, член Політради ВО "Свобода" знову згадала про мовне питання і прокоментувала «потребу залучення чужинців на роботу до "українського" уряду».
«Це означає плюнути в лице народові відкрито та ще й з пафосом під оплески очманілих староновообраних депутатів. Це ніщо інше як публічне президентське зізнання у неспроможності власного народу керувати країною або ж свідомий і спланований недопуск цього багатостраждального народу до найвищої управлінської ланки», –- наголосила Фаріон.
Блогер Тетяна Козак прогнозує зменшення населення у Криму, яке здатне чинити опір.
«На найближчий час про Крим нам доведеться забути – на півострові не залишиться нікого, хто був би готовий чинити опір. Активні та свідомі виїдуть на материк, в Криму залишаться лише пенсіонери, бюджетники і російські солдати. Вчора зустрічалася зі знайомими з рідного міста Керч. Люди в пенсійному вже віці зважилися переїхати до Києва, кинувши Крим… Питаю, так чому ж ви поїхали? "Якщо хочеш залишитися людиною, треба виїжджати", – відповідають. "Російським – ми що є, що нас немає. Ми для них маса просто"», – пише Козак.
Польський публіцист Яцек Ланскі розмірковує, як у Польщі маніпулювали результатами виборів: «вперше з 1989 року у поляків похитнулася довіра до виборів як до механізму утворення влади».
«Вибори – це не формальність, яку можна відбарабанити раз на чотири роки. Це суть демократії, і її необхідно берегти, як зіницю ока. Не можна залишатися осторонь, коли політики маніпулюють положеннями про вибори. Коли стають видно перші тривожні прояви виборчої патології, необхідно бити на сполох і рішуче реагувати. Якщо цього не зробити, хвороба посилиться», – вважає Ланскі.
Саме звання Героя України за роки незалежності настільки дискредитоване, що образливо нагороджувати патріотів тим же званням, що і одіозних діячів режимів Кучми-Януковича.
Історик Вахтан Кіпіані ділиться спостереженням щодо 393 чоловік, яким надано Героїв України.
«І якщо подвиг першого космонавта Леоніда Каденюка або життя дисидента В'ячеслава Чорновола не викликали запитань, то кожен раз, коли нагороду отримував керівник агрофірми, депутат парламенту чи діяч мистецтва, виникало питання: "За що?»», – пише Кіпіані, наголошуючи, що у списку нардепів, які голосували за диктаторські закони 16 січня, показує, що серед них є дев'ять Героїв України.
«Ще один "герой" – екс-голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб – знаходиться в розшуку. А його товариш по Партії регіонів Юрій Бойко, про вишках якого знають навіть діти, навпаки – готується прийняти присягу депутата нового скликання. Ситуація потребує вирішення. Якщо президент не позбавить зрадників звання – це буде остаточною девальвацією нагороди. Литвин, Звягільський, Дейч та інші не мають морального права бути в одному ряду з великими національними подвижниками і героями. Василь Стус і Богуслаєв. Георгій Гонгадзе і Литвин. Нещасна країна, однаково вшановують і перше, і друге», – наголошує Кіпіані.
Шоумен і музикант Антін Мухарський наголошує, що Україна обрала європейську філософію і повстала проти розширення ординської.
«Вкрути лампочку, вичищи під'їзд, пофарбуй паркан — і твоє життя стане кращим. Змініть все те, що в зоні вашої компетенції. Перестаньте дивитись російські серіали, купуйте українські продукти. Можна не чистити зуби чи не голитися через те, що нема настрою, бо держава гине. Насправді гинете ви, бо у вас з рота пахне часником, у вас не випрана сорочка.», – вважає Мухарський.
Політик і голова ради Української Галицької Асамблеї Богдан Панкевич розмірковує над перспективами Третього Майдану.
«Ця влада сильніша, ніж влада Януковича. Вона вже збагачена досвідом вигнання влади попередньої, вже знає, де нуртують джерела протесту, звідки може надійти серйозна загроза. Не дарма всіх знакових лідерів Майдану порозтягали по різних партійних проектах, де вони є мізерним вкрапленням у монолітному бетоні старої системи. Розділяй – і владарюй», – вважає Панкевич.