Тяжко працюють цього вівторка і у Дніпровській районній державній адміністрації міста Києва. Об 11 годині тут має розпочатись засідання колегії, яка розгляне питання законності будівництва у рекреаційній зоні. Варто відзначити, що вже не вперше.
Як свідчать місцеві мешканці, у 2012 році подібне зібрання вже вирішувало, що будівництво не є легальним. Схожі висновки зробила й прокуратура. Однак у забудовників є «головне» – церковне благословення на будівництво… Та, за їхніми словами, підтримка громади району.
Місцеві мешканці поволі збираються у залі. На диво, серед них немає тих, хто прийшов підтримати забудовників. Потрохи підтягуються й члени колегії, представники «Зеленбуду» тощо. Сонно розглядають принесені із собою папери, крутять у руках ручки із символікою правлячої партії та діляться останніми новинами.
Вхід до держадміністрації – без сумніву, вільний. Крізь турнікет, на якому палає зелений вогник та порожню будку охоронця всередину спокійно потрапляють і свободівці, що підтримують громаду у боротьбі проти будівництва, і журналісти з телекамерами. Не пускають сюди чомусь тільки прибічників зведення храму… В цьому, принаймні, запевняють дюжину бабусь з іконами святі отці. «Ви воїни Христові!» – натхненно запевняє людей священник УПЦ МП. Й, залишивши нечисельну паству один на один із осінньою мрякою, прямує всередину.
Увага та підтримка
Аргументів на користь законності будівництва храму панотець та за сумісництвом голова правління громадської організації «Право та захист» Вячеслав Яковенко має чимало. Втім, перший з них сьогодні – вже не благословення на будівництво, а більш «земний» папірець: датована ще 2008 роком відповідь тодішньої в.о. голови Дніпровської райдержадміністрації пані Мисовської на його звернення.
«На наш погляд ініціатива будівництва Храму на території парку заслуговує на увагу та всебічну підтримку, – відзначено у листі з минулого. – Підтримуючи Вашу ініціативу, Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація направила 6 липня відповідне клопотання Київському міському голові Леоніду Михайловичу Черновецькому».
Що сказав на це пан Черновецький – невідомо. Далі панотець демонструє кілька сторінок із підписами мешканців району, які теж підтримують будівництво храму та пускається в довгу розповідь про власну хворобу та операцію, яка вже п'ятий рік заважає йому розібратись із документами. Втім, не заважає будувати…
До геть інших речей апелюють з іншого боку. «Відписка» Мисовської не є дозволом на будівництво чи хоча б встановлення паркану у рекреаційній зоні, пояснюють юристи «Свободи». Дозвільні ж документи, які дійсно потрібні для подібних дій, відсутні.
Свого часу це вже призвело до відкриття кримінального провадження проти пана Яковенка – за порушення державних правил у сфері благоустрою населенних пунктів, тобто встановлення без одержання відповідних дозволів «тимчасових споруд» на території парку. Однак у січні поточного року слідчий Цицкун кримінальне провадження закрив. Визначивши та підтвердивши елементи складу злочину та не заперечуючи відсутність дозвільних документів, слідчий наголосив, що громадська організація отримала благословення Митрополита Володимира на будівництво й згадав про стару відповідь пані Мисовської, яка нібито «свідчить про актуальність та підтримку населення Дніпровського району».
Бог покарає
Вислухавши ще кілька виступів «по суті» – зокрема, сповідь проросійського журналіста Сергія Рульова про його причетність до зведення всіх пам'яток у парку, особисту всебічну підтримку МП та «бандерівців», що зібрались у залі та розповідь ветерана Афганістану, що мешкає біля метро «Шулявка», про важливість зведення храму у дарницькому парку – колегія ще раз приходить до висновку про відсутність дозвільних документів на будівництво.
Мешканцям району обіцяють направити протокол засідання та рекомендації знести забудову на наступну бюрократичну сходинку: до комісії, що опікується знесенням незаконних споруд. Аналогічне рішення, кажуть активісти, тут вже приймалось минулого року. Особливої радості воно не викликає.
«Все буде добре, воїни Христові!», – запевняє бабусь, які чекали на нього на вулиці, Яковенко. «Їх Бог покарає», – грозить кулаком у бік активістів бабуся у леопардовій хустинці. Інший священник обнадійливо посміхається їй у відповідь.
З іншого боку барикад – теж християни. Втім, сподіваються вони на інше: опонентів, яких вони лагідно називають «рейдерами у рясах», покарає закон.