Бізнесмен з душею художника

ut.net.ua
29 Лютого 2008, 00:00

Діалог з Деннісом Річем, керівником Департаменту мистецтв, індустрії розваг та медіа-менеджменту Колумбійського коледжу в Чикаго.

– Чи є фах арт-менеджера прибутковим? 

– Не стану заперечувати очевидне: ця професія дає непогану можливість заробляти на хліб, та не думаю, що хто-небудь обирає її заради самої лише вигоди. На мій погляд, арт-менеджерами стають передусім віддані мистецтву люди. Робота вкрай важка: опікуватися тим, що відбувається на сцені, в музеї, на фестивалі, при цьому думаючи, як зробити гроші, витративши менше часу і вкладених коштів.
 
– Чиї риси та якості мають переважати у такій людині – митця чи бізнесмена?
 
– Якщо ви не розумієте і не відчуваєте інтелектуально та емоційно, що саме робить актор театру, що відбувається в душі танцівника, чим живе художник, ви не зможете займатися цією роботою. Позаяк завдання арт-менеджера – забезпечити митцям максимально комфортні умови для творчого процесу. В США кожен арт-менеджер повинен зважати на цю специфіку, що зовсім не знімає з нього відповідальності за грамотну роботу з фінансами. В Україні бути арт-менеджером ще важче, адже доводиться мати справу з представниками влади і громадських інституцій, які не розуміють справжніх потреб культурної галузі.
 
– Чи не є спроби змінити таке ставлення «війною з вітряками»?
 
– Люди, що перебувають при владі, завжди чинять спротив змінам. Але спільнота арт-менеджерів має активно обороняти свої інтереси: кожен із них, окрім усього іншого, є ще й виборцем. На мистецькій ниві вже працює чимало людей, які, і це абсолютно реально, здатні переступити через власні амбіції й об’єднатися у блок.
 
– Яка з моделей освіти в галузі менеджменту культури, на ваш погляд, є найприйнятнішою для України?
 
– Слухаючи дискусію, що відбувалася під час семінару, я дійшов висновку, що ви інтуїтивно прагнете саме німецької моделі, яка передбачає, що фахівець має практичний досвід і хороший диплом. Що ж, це не погано. Потрібно тільки пильнувати, щоб під час складання програми не надто захопитися практичними питаннями. У сучасних умовах ви просто не можете обійтися без теорії.