Для кримчан було справжнім шоком, що в Російській Федерації закони значно менш сприятливі для малого бізнесу, ніж в Україні, а корупція та бюрократія присутні ще в більших масштабах. Додайте до цього міжнародні санкції, перебої з поставками товарів і матеріалів з України, нестабільне електропостачання, зниження купівельної спроможності населення, зменшення кількості туристів та необхідність отримання російських дозвільних документів — ось неповний перелік додаткових труднощів, із якими зіткнулися ті, хто мав бізнес у Криму. Підприємства найбільших українських олігархів лишилися недоторканими, і вони працюють, як і раніше, а тим бізнесменам, чиє майно та активи окупаційна влада Криму не націоналізувала, як, наприклад, Коломойському, довелося пристосовуватися до нових умов.
Найбільше «не пощастило» підприємцям, які займалися роздрібною торгівлею чи здавали житло відпочивальникам. Якщо підприємець має невелику крамницю «24 години», яка торгує алкоголем, цигарками та харчами, то йому для продовження діяльності за російської влади необхідно було отримати ліцензію на торгівлю лікеро-горілчаними виробами. Годі й казати, що це потребувало чималих коштів та кілька місяців часу. Не всі торгівці встигли її отримати навіть до кінця 2014 року. Крім того, у Росії заборонено торгувати горілкою, вином і коньяком із великих скляних діжок на розлив у звичайних магазинах, тому підприємцям довелося взагалі згорнути цей рід діяльності. Також у РФ не можна продавати алкоголь після десятої вечора. Навіть пиво. Тепер у Криму живуть як за часів антиалкогольної кампанії Ґорбачова: після десятої вечора всі горілчані магазини замість горілки торгують настоянкою глоду та різноманітними лосьйонами. Вони розкуповуються ящиками. Для потреб росіян навіть спеціальні лосьйони, приємніші для пиття.
Читайте також: «Не наш цирк, не наші мавпи»
Наприклад, «Пшеничний» за своїм складом — звичайна горілка, байдуже, що він у стограмовій пляшці з написом «тільки для зовнішнього споживання» на етикетці. Хоча, за словами продавців, деякі з них шкідливі для здоров’я: багато любителів настоянки глоду не пережили навіть першого року російської окупації. За таких умов підприємливі громадяни вигадали новий вид бізнесу: вони купують алкоголь вдень і розвозять його по домівках після десятої вечора. Крім того, у Росії заборонено торгувати лікеро-горілчаними виробами на зупинках громадського транспорту, внаслідок чого власникам призупинкових павільйонів довелося закриватися, адже лише на хот-догах та каві неможливо вийти на рівень рентабельності. А деякі відбудували на зупинках повноцінні магазини! Російська держава створює незручності для споживачів на кожному кроці. Наприклад, продавцям тепер доводиться затуляти полиці з цигарками шторками чи щитками, адже відкриті вітрини, на думку російських законодавців, пропагують куріння! Тепер охочим купити цигарки доводиться випитувати в продавців, чи є та або інша марка в продажу. Іноді доводиться відстоювати чергу тільки для того, щоб дізнатися, що потрібних цигарок у продажу немає.
Власникам приватних готелів також непросто. Кількість туристів, які їдуть у Крим, значно впала. Адже крім того, що доїхати тепер значно складніше, то ще й ціни на все не менші, навіть більші, ніж «на материку». Одна москвичка зі здивуванням розповідала, що кримське вино та фрукти на півострові дорожчі, ніж у Москві. Незважаючи на явне падіння галузі, російські податківці повні рішучості
обкласти податками здачу житла в сезон.
Читайте також: Страшне слово «геноцид»
За таких умов багатьом підприємцям доводиться згортати бізнес. Закриті магазини та офіси з написами «АРЕНДА» в чорних вікнах стали ознакою нового часу в кримських містах. Навіть ті, хто підтримував «русскую вєсну», зараз вже усвідомлюють, що в Криму проводиться цілеспрямована політика зачищення півострова від місцевого бізнесу. Найяскравіший приклад — власник ялтинського зоопарку «Казка» Олег Зубков, який навесні 2014‑го возив харчі «самооборонцям» на блокпости, а взимку 2015-го вже заявив про намір перенести бізнес до Європи, бо Крим перетворився на гетто.
Тому якщо колись Крим і повернеться в Україну, то він буде територією, населеною лише пенсіонерами та військовими, а весь бізнес там буде представлений виключно підприємствами та установами
великих російських і проросійських олігархів.