Малий та середній бізнес – це основа економіки, що створює левову частку ВВП країни, робочі місця та забезпечує податкові надходження до бюджету.
Думку про те, що підприємець – це активний громадянин і рушійна сила суспільного розвитку, підтримує 58 % опитаних українців, свідчать результати опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. 38 % каже, що це людина, яка хоче заробити гроші для гідного життя й тільки 3 % вважає, що це людина, яка хоче нажитися за рахунок інших.
Нині абсолютно змінилась сама природна середнього бізнесу в Україні. Двадцять років тому головним чином це були приватизовані колишні державні підприємства, частка новостворених приватних становила лише 3,5 %. 2023-го 76 % підприємств – це реально новостворений бізнес.
«Попри економічні кризи та не завжди сприятливий діловий клімат, в Україні вдалося створити новий приватний бізнес-сектор. Дві третини опитаних підприємств кажуть, що досягли свого розміру шляхом зростання від малого підприємства. Водночас зростати малим підприємствам до середніх, а далі й до великих найперше заважає складне адміністрування на загальній системі оподаткування та вимоги до бухгалтерської звітності. Як результат – додаткова увага податкової та контролюючих органів», – каже Оксана Кузяків, виконавча директорка Інституту економічних досліджень під час дискусії «Що заважає підприємцям розвиватись?».
Річ у тім, що в Україні треба спрощувати загальну систему оподаткування, а точніше відмовлятися від принципу «призумції вини». Адже на українського підприємця від початку покладається тягар доведення того, що він невинен. Це суперечить європейським нормам.
При цьому спрощена система оподаткування базується на цивілізованій системі права, коли підприємець нічого не повинен доказувати. Це принцип «презумпції невинуватості». Тому малі підприємці не завжди бажають розширюватися і переходити зі спрощеної на загальну систему оподаткування. Звісно, це більші податки. Однак основна проблема – це нові правила гри, для виживання в якій може знадобитися політична підтримка. Про це у розмові з Тижнем розповів економіст, виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.
Натомість у «Національній стратегії доходів» до 2030 року, яку уряд погодив у грудні торік, ідеться про ліквідацію спрощеної системи оподаткування. Мовляв, вона – джерело зловживань.
«Чомусь основні претензії до спрощеної системи висловлюють саме через ставку оподаткування. Щоправда основне, що приваблює бізнес у ній – це відсутність принципу «презумпції вини», коли тобі хтось спочатку «ставить палки в колеса», а далі два варіанти: або твій бізнес помирає, або ти зі всіх сил намагаєшся довести, що ні в чому не винен і твою долю уже вирішує податковий інспектор», – говорить Дмитро Боярчук.
Уряд пояснює, що спрощену систему потрібно ліквідувати, бо через неї бізнеси ухиляються від сплати податків. Водночас від схеми «магазин на 20 ФОПів» бюджет втрачає 1-4,3 мільярди гривень на рік. Збитки від контрабанди та сірого імпорту великого бізнесу становлять 80-150 мільярдів гривень на рік, свідчать підрахунки CASE Україна.
При цьому спрощена система оподаткування сприяє створенню робочих місць та розвитку самозайнятості населення.
«У нас основні обсяги зловживань йдуть саме через загальну систему оподаткування і через інституційну слабкість податкової та митниці. Ніхто з ФОПів ніколи не завезе такі промислові обсяги товарів, які завозять великі підприємства. При чому, це можуть робити люди з певними політичними зв’язками й обмеження для спрощеної системи оподаткування жодним чином не завадить їм це продовжувати робити», – пояснює Дмитро Боярчук.
Більш того, євроінтеграція без спрощеної системи оподаткування лише відділяє Україну від Європи. А не навпаки, як сподіваються українські можновладці. Таку думку підтримує Володимира Дубровського, старший економіст CASE Україна.
«До повномасштабного вторгнення близько 3 мільйонів людей, або майже 20 % робочої сили, в Україні працювали в повній «тіні». З них близько мільйона — не за наймом: абосамозайняті, або під «дахами». Значну частину серед цих мільйонів становлять ті, хто працював легально до попередньої, азаровської, спроби знищити спрощенку: з 2009 до 2011 року Україна втратила 2,2 мільйона легальних робочих місць у секторі мікробізнесу, з яких лише близько 300 тисяч усе-таки «повернулися на заводи», як мріяв Микола Янович», – каже Володимир Дубровський.
Таким чином, реформування найперше потребує загальна система оподаткування. При цьому Україні насамперед потрібні європейські принципи й інституції, а лише потім європейські норми. Адже не увесь досвід країн ЄС однаково корисний для нас. А отже для розвитку малого та середнього вітчизняного бізнесу.