Узятий свого часу до БЮТ «на перевиховання» кучміст Богдан Губський за роки перебування в лавах «сердечних» суттєво попсував імідж блоку загалом і в столичному регіоні зокрема. Тільки ледачий не дорікав Юлії Тимошенко за те, що прихистила земельного барона, апетити якого зростали шаленими темпами. Своїх бізнесменів лідер БЮТ завжди захищала, переконуючи громадськість, що жодного впливу на прийняття політичних рішень у її блоці вони не мають. Проте з переходом «білосердечних» до опозиції депутати-бізнесмени змушені були шукати порозуміння з представниками влади. Богданові Губському це вдалося навіть без офіційного членства в коаліції. Він делегував туди своїх людей, яких завів до парламенту. А на місцевому рівні зміг налагодити співпрацю з київським губернатором. Подейкують, саме за сприяння Губського відбулася міні-революція в Київській облраді, внаслідок чого було переформатовано більшість, голову ради бютівця Володимира Майбоженка відправили у відставку, а його місце посів представник регіоналів.
Чутки про наявність у БЮТ групи депутатів, готових зняти скальп із Губського, поширювалися давно, проте керівництво блоку не давало на це відмашки. Що саме стало останньою краплею, достовірно не відомо. Офіційне пояснення виключення депутатів – «за співпрацю з чинною владою, що була спрямована на перешкоджання участі партії ВО «Батьківщина» в місцевих виборах». Так, у партії виникли проблеми з перереєстрацією у Міністерстві юстиції змін керівництва низки обласних парторганізацій: київської, львівської, харківської та луганської. У перших двох блокування процесу відбувається за активною участю колишніх керівників обласних осередків Володимира Майбоженка та Івана Деньковича, які оскаржили своє звільнення в Печерському райсуді Києва. Вочевидь, наполегливість Майбоженка в БЮТ пов’язують безпосередньо з впливом Губського. Внаслідок штучно організованої бюрократичної тяганини «Батьківщина» ризикує бути не допущеною до участі в місцевих виборах у цих регіонах.
Утім, сам Богдан Губський пояснює своє виключення інтригами Олександра Турчинова та його людей. Депутатові нібито помстилися за те, що він «розплющив очі» Юлії Тимошенко на дії її найближчого соратника, який, за словами Губського, у часи керівництва виборчим штабом на президентських виборах розкрадав кошти та передавав конкурентам таємну інформацію. Губський звинуватив Турчинова в монополізації доступу до лідера БЮТ. Окрім того, Губський заявив про поінформованість у корупційних діях, які, мовляв, вчиняв Турчинов, перебуваючи на посаді першого віце-прем’єра. Напевне, цей пункт із потоку звинувачень зацікавить генпрокуратуру, що останнім часом полює на колишніх урядовців. За такого цінного свідка на Різницькій мають ухопитися обома руками.
Показове вигнання зрадників дещо додасть електоральних балів «Батьківщині», хоча вибірковість у цьому процесі дивує. Адже у складі нинішньої коаліції налічується 26 «тушок», які отримали депутатський мандат за списками БЮТ, а виключили з фракції лише трьох із них (Ігоря Рибакова ще торік за вихід із демократичної коаліції). Проте враховуючи, що реакція вигнанців бурхлива, серйозна «чистка» напередодні виборів може обернутися проти БЮТ. Особливо коли представники силових структур із посиленою увагою поставляться до «одкровень» ображених і візьмуть на озброєння тактику перемагати не вмінням, а числом.
«Сердечні» вигнанці натомість, здається, не загубляться поміж колег із депутатськими значками. Ігор Рибаков уже оголосив про створення міжфракційної групи «Реформи заради майбутнього» із 17 депутатів. В керівному складі групи лише «тушки» з бютівською пропискою. Вочевидь, цей депутатський загін стане притулком для всіх перебіжчиків із «сердечного» табору. Так само як група Давида Жванії «Право вибору» – оплот «тушок» із НУ–НС. Не виключено, що час цих об’єднань іще попереду – якщо партнери по коаліції розсваряться, регіонали можуть запросити «тушковані» групи до формування нової більшості, надавши їм попередньо статусу фракцій.