Фракція Радикальної партії у повному складі оточує трибуну парламенту. Олег Ляшко у властивій собі манері спілкування починає: «За всі роки незалежності в Україні ніколи не було соціального бюджета! Тому що в Україні ніколи не було ні президента, ні уряду, які би дбали про громадян…» Подальший текст заяви лідера радикалів не оригінальний: підняти зарплату і пенсію, розширити коло отримувачів субсидій, покращити стан справ у медицині. Сьогодні «радикали» не єдині у спробах з усіх сторін захистити «простих трударів». Загалом побажання усіх нардепів вилилися у пропозиції до кошторису на 2019 рік у понад 2 трлн грн. Це удвічі більше, ніж вся дохідна частина, запропонована урядом.
Проте 240 депутатів усе ж голосують за розкритикований зусібіч бюджет у першому читанні. Серед них і 12 депутатів фракції Олега Ляшка, включно з ним. Подібна картина відбувається щороку. Голосування за бюджет у першому читанні – суто символічне. До того як стати законом документ зміниться дуже суттєво. Цього ж року відчутним буде вплив майбутніх виборів президента та Ради. Це видно уже із цифр. Якщо торік пропозицій депутатів вистачило на один додатковий бюджет, то цьогоріч – на два. Вагому роль зіграють обіцянки виборцям. Одна із них – дана президентом України – може призвести взагалі до перепису дохідної частини.
Сигарети і пиво
За день до голосування за бюджет на вулиці Липській, 3 відбувається засідання комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. На порядку денному два законопроекти – один стосується благодійної діяльності, інший – за номером 9085 – акцизних зборів, екологічного податку та рентної плати. Фактично йдеться про джерела наповнення бюджету на наступний рік, і такі законопроекти насправді важливіші за сам кошторис. Саме тут відбувається головна боротьба.
Читайте також: Проект бюджету-2019 передбачає дефіцит до 2,3% ВВП – Мінфін
У залі засідань комітету цього дня людно. Там встановили чимало стільців, на яких розміщено таблички з написами «Філіп Моріс Україна», «Укрпиво», «Укртютюн» та іншими знайомими більшості назвами. З протилежного боку великий стіл, який займає ледь не половину приміщення. Там розміщуються переважно члени комітету, гості з уряду та інших держорганів. Щоправда відвідуваність депутатів залишає бажати кращого – з 32 членів комітету на місці присутні близько третини.
«Ми зараз із вами обговоримо, а рішення ухвалимо вже завтра о 12:30», – каже голова комітету Ніна Южаніна. У четвер під час пленарного засідання Ради зібрати депутатів для кворуму легше.
Стосовно законопроекту 9085 висловитися бажає кожен, а обговорення перетворюється на колективне відчитування Мінфіна. Ціна питання – майже 7 млрд грн у бюджеті на наступний рік. Стільки Мінфін розраховує отримати від підвищення ставок акцизу, екологічного податку та рентної плати на 9% наступного року.
Засідання нагадує виставу. Перед депутатами виступають представники тютюнової галузі, виробників алкогольних напоїв та операторів стільникового зв’язку. Більшість коштів виплачуватимуть саме вони. Вони зосереджено зображають жертв.
Читайте також: Пряма бюджетна демократія
«Ми вдячні комітету за зважену позицію минулого року, коли завдяки непідвищенню акцизів, ми зупинили 10-літній спад виробництва», – каже представник «Укрпива».
«Постійно зростає обсяг контрафакту… виробництво падає і загальні відрахування до бюджету також», – додає представник тютюнової індустрії
«В Україні 6% доходів операторів сплачують у держбюджет, у Європі – це близько 1%», – каже представник галузі мобільного зв’язку.
Загальний сенс того, що вони кажуть – індустрії перебувають у постійному спаді, збільшення акцизів лише погіршить становище.
Заступник міністра фінансів Сергій Верланов, який представляє на засіданні Кабмін, сьогодні виконує роль людини, яка повинна мовчки слухати звинувачення. Однак він намагається робити контрвипади.
-У цей рік ми увійшли з рекордним запасом цигарок на складах – 21 мільярд штук. На них уже були отримані акцизи. Тобто перші півроку виробники торгували за старими цінами – відповідно і надходження не зростали. Тому скорочення виробництва – приховане. Адже насправді споживання не впало. Зараз, коли виробники почали торгувати за новими цінами, ми виходимо на заплановані показники, – каже він.
Проте це не та аудиторія. Всі присутні депутати приєднуються до критики Кабміну. Вони виконують звичну роль – захисників знедолених
– Ми намагаємося вирішити проблему одних галузей, за рахунок інших… Ну давайте прямо казати, що йдеться про аграрну галузь, – лунає у певний момент від емоційного цього дня Андрія Антонищака. Те, про що йдеться – дотації на аграрну галузь у розмірі 4 млрд грн. Це питання того ж дня підняв нардеп від БПП Мустафа Найєм під час засіданні іншого комітету – бюджетного. Дотації розподіляють таким чином, що чималі кошти отримують агрохолдинги, чимало власників яких близькі до чинного керівництва держави.
– Ми вже скоро в Європу будемо їздити за цигарками, а не як зараз, – жартує Михайло Кобцев із БПП.
– Михайле Валентиновичу, «Хамадей» цього не допустить, – відповідає Олександр Долженков з «Опозиційного блоку» («Хамадей» – тютюнова фабрика у Донецьку. За даними ЗМІ на неї припадає левова частка контрафактної продукції на ринку тютюну. Контрабанда йде через лінію розмежування на Донбасі – Ред.)
Зрештою, година критики, скарг на контрафакт і недолугу політику Мінфіна минає. Представники індустрій мають бути задоволені. Можливо наступного року зростання податків перекладуть на когось іншого.
Новий податок
Ще перед початком засідання на робочі місця депутатів розклали листівки. На них не надто якісно роздруковані матеріали з агітацією. «#8557 #ПнВК розглянути на податковому комітеті ВРУ 17 жовтня 2019 року! Народний депутате, проголосуй за справжню ДЕКОМУНІЗАЦІЮ України», – з помилкою у даті написано на головному аркуші. Окрім того, перед будівлею на Липській зібралися люди з плакатами, які вимагають того ж «ПнВК». Абревіатура розшифровується як податок на виведений капітал і ця тема може стати одним із головних супроводів нинішньої бюджетної кампанії.
– Шановні, виборці мене не зрозуміють, якщо я не підніму питання ПнВК, – каже у певний момент Роман Заставний із «Народного фронту».
Читайте також: Україна піднялася у міжнародному рейтингу бюджетної прозорості
Тема податку на виведений капітал лунає ще з кінця 2017-го. Її взяв на озброєння сам Петро Порошенко. Він же вніс у липні на розгляд парламенту законопроект №8557, який пропонує замінити цим податком інший – на прибуток. Експерти висловлюють різні думки стосовно доцільності заміни, окрім того, проти цього виступає МВФ. За розрахунками Фонду податок збільшить дефіцит держбюджету. Він має бути не більшим за 2,23%. Враховуючи те, що наступного року Україні доведеться сплатити великі суми за держборгом, ідея піти проти Міжнародного валютного фонду видається фантастичною. З іншого боку, наступного року вибори, а тема податку на виведений капітал доволі популярна.
– Ну це неможливо, – каже депутат Долженков щодо вірогідності переписати проект бюджету під новий податок.
– Ну це теоретично можливо… – каже Верланов з Мінфіна.
– А практично? – чути від когось із депутатів.
– Зачекайте хвилинку! Ще раз повторіть. Кожне слово тут важливе, – каже голова комітету Ніна Южаніна з БПП.
– Ще раз. Якщо Верховна Рада приймає закон про податок на виведений капітал до другого читання (бюджету – Ред.), президент його підписує, він опубліковується, набирає законної сили, то ми зобов’язані перерахувати держбюджет, скоригувати надходження.При чому там буде коригування серії доходів. Ми ж рахували…
– Та з голосу зачитають правку і внесуть корективи! – каже Максим Курячий із БПП. Дехто у залі посміхається на цю репліку.
– Ми не приховуємо. Ніна Петрівна щойно говорила це людям, я вчора говорив. Ми працюємо кожен день з МВФ над цим питанням. Там лишилося декілька питань і це (ПнВК – Ред.) для нас зараз є критичним. Ми кожен день над цим працюємо, – знову каже Верланов.
Декому з депутатів таке пояснення не подобається. Мінфін уже кілька місяців просить комітет відкласти питання податку. До цього він мав згоду, але сьогодні Южаніна каже:на наступному засіданні 6 листопада проект розглянуть і передадуть у зал. За її словами, це остаточно.
– А чому не сьогодні? – запитують низка депутатів.
– Ми ще в процесі перемовин”, – знову повторює Верланов.
– Так ви уже півроку в процесі,- парирує ддепутат Антонищак.
– Ні, так не буде уже, – ставить крапку Южаніна.
Наступного дня після голосування бюджету у першому читанні через кулуари парламенту швидко прямує голова фракції БПП Артур Герасимов.
– У залі законопроект про ПнВК буде?, – запитує кореспондент Тижня
– У залі він буде стовідсотково! Ну ми ж його лобіюємо!
-Так навіщо тоді голосувати бюджет у першому читанні?
– Ну це узгодження… – посміхається Герасимов
– Так бюджет же доведеться перепусувати.
– Там є компенсатори! – каже Герасимов і зникає за дверима зали засідань Ради, не уточнивши, які саме.
Ще за кілька годин депутати провалюють законопроект 9085 про акцизи і ренту. Це означає, що проект кошторису на наступний рік вже є, а от чим його наповнювати ще немає.
Під час перерви у засіданні Ради біля будівлі парламенту прогулюється Олег Медуниця з «Народного фронту». Він член Бюджетного комітету.
– Ну це податкова частина. Вони можуть не чіпати видатки і прописати якісь компенсатори – запозичення абощо… – каже він про можливість переписання бюджету у разі схвалення ПнВК.
– А обговорення якесь активне цього питання є серед депутатів?
– Ні.. – знизує плечима і дивиться кудись убік нардеп коаліції. Бюджетний процес стартував.