Набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оподаткування» (№2275 від 20.05.2010 р.), покликаний допомогти уряду виконати бюджет на 2010 рік, зокрема, акумулювати 9 млрд грн додаткових доходів. Документ передбачає суттєве підвищення ставок акцизів, зміни в адмініструванні ПДВ та податку на прибуток підприємств тощо, а також розширює повноваження податкових органів у сфері перевірок суб’єктів господарювання. Цікаво, що президент Віктор Янукович не скористався правом вето щодо цього документа, а подав до ВР законопроект – №6517, імплементація якого скасує низку норм закону №2275, наприклад нові компетенції фіскалів. Корегування податкового законодавства в два етапи залишає органам ДПА простір для маніпуляцій – ніхто не гарантує, що заплутані норми закону №2275 не будуть застосовані вибірково для вирішення бюджетних проблем, а потім – скасовані. При цьому перспективи оскарження в судах дій податківців у період до скасування норм можуть виявитися дуже туманними.
Стаття 3, пункт 1
Статтю 10 Закону «Про державну податкову службу в Україні» доповнити пунктом 19 такого змісту: «приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника без попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення платника від оподаткування»
Стаття 10 Закону «Про державну податкову службу» визначає компетенції органів ДПА, зокрема щодо здійснення перевірок (невиїзних, планових і позапланових). Прийнятий закон вводить в нормативне поле новий термін – «позачергова перевірка». Підставою для її проведення є отримання органом податкової міліції будь-якої інформації про ухилення платника від оподаткування. По суті, фіскалам надано право будь-коли завітати до фірми без попередження. В подальшому події можуть розгортатися як завгодно, адже механізм позачергових перевірок законодавчо не визначено.
Президентський законопроект №6517 передбачає вилучення цієї норм.
Стаття 3, пункт 2
«При отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) зарплати, інших виплат, які підлягають оподаткуванню,.. у тому числі внаслідок неукладення трудових договорів з найманою особою згідно з КЗпП України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації,.. керівник податкового органу має право прийняти рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника без його попереднього попередження. Рішення податкового органу має бути оформлене у письмовому вигляді, скріплено підписом керівника, печаткою та вручене платнику перед початком проведення перевірки»
Ця норма означає, що відтепер фіскальні органи отримали повноваження перевіряти підприємців не лише на предмет сплати податків, а й відрахувань до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів. Мета цієї норми – змусити бізнесменів легалізувати фонди оплати праці (про ризики адміністративної боротьби з тінню та об’єктивні причини цього явища – в минулому числі Тижня). На практиці право керівників органів ДПА ініціювати позачергові перевірки призведе до численних перегинів на місцях та спровокує ще більшу корупцію.
Президентський законопроект №6517 передбачає вилучення цієї норми.
Президентський законопроект №0924 (пропозиції до закону про єдиний соціальний внесок, докладніше – в найближчих числах Тижня) надає компетенції контролю над сплатою відрахувань із ФОП підприємств не органам ДПА, а Пенсійному фонду.
Стаття 3, пункт 3
Ця нормативна новела суттєво збільшує терміни проведення податкових перевірок
Відтепер планова виїзна перевірка може тривати не 20, а 30 робочих днів (суб’єктів малого підприємництва – не 10, а 20 днів), позапланова перевірка – 15, а не 10 днів (СМП – 10, а не 5 днів). Також збільшено терміни продовження планової виїзної перевірки – до 15 днів (СМП – до 10), а позапланової – до 10 робочих днів. При цьому фіскали отримують нову компетенцію – призупиняти як планову, так і позапланову перевірки на період до 30 днів. Таким чином, тепер планова виїзна перевірка може тривати до 75 робочих днів (30 днів на саму перевірку + 15 днів продовження + 30 днів призупинення). Чи зможуть бізнесмени нормально працювати в таких умовах – питання риторичне.
Президентський законопроект №0924 повертає старі терміни проведення податкових перевіро.
Стаття 6
З 1 липня 2010-го ставка акцизного збору на пиво з солоду збільшиться до 74 коп./л. Статтею також збільшені ставки акцизів на бензини – із €110 до €132 за 1000 кг
І хоча уряд, суттєво збільшивши ще й плату за використання води, заборонив виробникам підвищувати ціни, можна очікувати подорожчання пінного напою в роздрібній торгівлі залежно від марки – на 0,5–3 грн за кухоль. Учасники ринку нафтопродуктів зазначають, що внаслідок підвищення акцизів у липні – серпні бензини А-92, А-95 та А-98 подорожчають щонайменше на 20 копійок. Цінова динаміка може бути й суттєвішою у разі зростання світових цін на нафту і курсових коливань не на користь гривні.
Стаття 8
«Платники подають органу ДПА на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. ДПА розробляє та розміщує на офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах податкових накладних в електронному вигляді й забезпечує його безоплатне розповсюдження… Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах, підлягають документальній невиїзній перевірці»
З 1 липня 2010 року платники ПДВ зобов’язані надавати податковій не лише декларацію за звітний період, а ще й копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних. При цьому невідомо, на якій стадії розробка програми, яка має забезпечити облік документів, чи потрібно затверджувати копії реєстрів електронним цифровим підписом (послуга може виявитися платною) тощо. В будь-якому випадку адміністрування ПДВ ускладниться.
Стаття 9
«У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20% суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010-го. У 2011 році сума від’ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від’ємне значення об’єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень»
Відповідно до цієї норми в поточному році до складу валових витрат платника податку зараховується лише 20% збитків, що виникли станом на 1 січня 2010 року. Решту 80% збитків, як і втрати за поточний рік, можна буде зарахувати до складу валових витрат у 2011 році – без обмежень.
З одного боку, нова норма мінімізує втрати бюджету від недоотримання податку на прибуток підприємств, а з іншого – вилучить із реального сектору обігові кошти, що не сприятиме зростанню ВВП.
Президентський законопроект №6517 передбачає вилучення цієї норми.
Стаття 10
«Затвердити ставки акцизного збору на… вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені) – 2 грн за 1 л; вина ігристі, вина газовані – 2,9 грн за 1 л; вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням екстрактів – 2 грн за 1 л; інші зброджені напої та суміші (з доданням спирту) – 39,4 грн за 1 л 100-відсоткового спирту…»
Суттєве підвищення з 1 вересня 2010-го ставок акцизного збору на вина, вермути та інші напої з додаванням спирту (наприклад, на недорогі кріплені вина – в чотири рази) призведе до подорожчання алкоголю в роздрібній торгівлі – на 2–5 грн за пляшку залежно від марки напою.
Втім, автори цієї норми звертають увагу на те, що якість вин (які здебільшого зачіпає підвищення акцизів) вельми сумнівна, а їх конкурентоспроможність обумовлена низькою собівартістю.
Стаття 11
Цією статтею з 1 червня 2010-го в рази підвищується вартість води, що використовується в процесі виробництва напоїв: поверхневої – до 21,60 грн за 1 м3; підземної – до 25,2 грн за 1 м3
На думку експертів, це призведе до подвоєння цін на низку напоїв, особливо мінеральних і солодких. Для довідки – в 2009-му обсяги виробництва таких напоїв в Україні знизилися на 17% рік до року. В нових законодавчих умовах вітчизняні виробники можуть втратити ринок через імпорт дешевшої продукції, як свого часу за подібних обставин втратили ринок їхні білоруські колеги.
Стаття 12
«Установити ставки акцизного збору: сигари – 140 грн за 1 кг; сигарети без фільтра, цигарки – 40,25 грн за 1000 шт. та 20% у процентах до обороту реалізації; сигарети з фільтром – 90 грн за 1000 шт. та 25% у процентах до обороту реалізації»
З 1 липня 2010-го збільшено ставки акцизів на тютюнові вироби – як адвалерну (відсоток обсягу реалізації), так і фіксовану складові збору. Зараз у ціні пачки сигарет із фільтром вартістю 6 грн частка акцизу становить 1,38 грн (фіксована складова) й 0,6 грн (адвалерна), а за новими правилами податок із такого товару стягуватиметься у розмірі 1,8 грн і 0,75 грн відповідно. З огляду на це експерти прогнозують подорожчання тютюнових виробів у середньому на 1–2 грн за пачку. Мінфін під час визначення ставок консультувався з виробниками й нібито було досягнуто компромісу. Проте є ризик, що подорожчання цигарок може спровокувати їх контрабандний імпорт із сусідніх країн.
Прикінцеві положення, пункт 11
Кабінету Міністрів у межах повноважень, визначених Законом «Про ціни і ціноутворення», забезпечити надходження встановлених акцизних зборів без підвищення роздрібних цін на товари та послуги
Збільшивши податки, уряд заборонив виробникам підвищувати ціни, тобто перекладати фіскальний тиск на плечі кінцевих споживачів. З одного боку, такий підхід може знизити рентабельність підприємств без зменшення купівельної спроможності населення. З іншого – наївно очікувати, що ціни на підакцизну продукцію залишаться на старому рівні. Більш вірогідно, що в процесі реалізації нових норм галузеві лобісти шукатимуть компромісні варіанти з представниками влади.