1 липня Ірландія офіційно розпочала своє восьме в історії головування у Раді Європейського Союзу, прийнявши естафету від Кіпру. Воно припадає на період суттєвих геополітичних трансформацій і мине під офіційним гаслом «Ní neart go cur le chéile», що означає «Сила в єдності».
Основними стратегічними темами ірландського головування стануть конкурентоспроможність (поглиблення Єдиного ринку, розвиток інновацій, підтримка цифрової економіки, спрощення регуляторного середовища), європейські цінності та безпека, попри традиційну військову нейтральність країни.
«Головним пріоритетом стануть подальші переговори щодо Багаторічної фінансової рамки (MFF), тобто бюджету ЄС. Для України ключовим питанням у цьому контексті буде подальша доступність фінансування ЄС для розвитку оборонної промисловості в Європі. Інші механізми фінансування підтримки України перебувають поза стандартною бюджетною рамкою ЄС, однак сигнал про збереження важливості оборони у межах MFF стане позитивним показником. Ірландія була одним із ранніх прихильників вступу України до ЄС, і під час свого головування, ймовірно, продовжить сприяти просуванню цього процесу, хоча її роль буде обмеженою», — зазначає у коментарі Тижню ірландський політолог та доцент кафедри міжнародних відносин у Школі права та державного управління Університету Дубліна (DCU) Кеннет Макдона.
Ірландські посадовці прямо заявили про свою відданість підтримці європейського шляху України. Так, виступаючи на відкритті у Дублінському замку, прем’єр-міністр Ірландії Мікеал Мартін у присутності президента Володимира Зеленського заявив, що, говорячи про шлях до членства в ЄС, його країна сповнена рішучості допомогти Україні просунутися цим шляхом «настільки далеко, наскільки це буде можливо».
За словами ірландського політолога та професора політології Школі права та державного управління Університету Дубліна (DCU) Донака О Бяхана, головування Ірландії у Раді ЄС у 2026 році відкриває стратегічну можливість для країни з новою силою та завдяки інноваційним ініціативам відстоювати інтереси України.
«Це перше головування в ЄС за більш ніж півтора десятиліття, коли Угорщину не очолює Віктор Орбан, що має полегшити Ірландії просування заявки України на членство в ЄС. Розширення ЄС є надзвичайно чутливим і політично складним питанням, однак наразі воно є радше стратегічним і дипломатичним викликом, ніж економічним чи бюджетним. Основна проблема полягає у тому, що багато держав-членів принципово підтримують розширення, але мають різні погляди щодо його термінів, фінансування та інституційних наслідків», — каже він Тижню.
Водночас суттєвим викликом для Ірландії стане відповідність і складовій цінностей.
«Нещодавні викриття того, що значна частина глинозему, виробленого на заводі в Ірландії, який належить компанії Rusal, експортується до Росії, викликають занепокоєння. Лише цього тижня Швеція дійшла висновку, що Rusal досі контролюється особою, яка перебуває під санкціями, — Олегом Дерипаскою, — і застосує санкції до активів Rusal у Швеції. Це посилить тиск на Ірландію з вимогою або домогтися закриття заводу, або зміни його власника. Обидва варіанти будуть дороговартісними, а ірландський уряд може зіткнутися з внутрішньополітичним тиском щодо захисту робочих місць у сільському районі графства Лімерик, де розташований завод. Увага, прикута до Ірландії через її головування, означатиме, що подальша бездіяльність стане неможливою», — підкреслює Кеннет Макдона.
Виклики ірландського головування у Раді ЄС: економіка, безпека та взаємини зі США
Ірландія побудувала свій успіх на стабільному багатосторонньому порядку, який сприяє торгівлі та інвестиціям. Особливо важливими для цього успіху були відносини з Лондоном, Вашингтоном і Брюсселем. «Після Brexit, а також обрання і переобрання Дональда Трампа цей геополітичний контекст докорінно змінився. Ірландії необхідно переоцінити свою економічну модель, зокрема надмірну залежність від американських інвестицій, зважаючи на протекціоністський курс Вашингтона», — вважає Кеннет Макдона.
Фактично одним із найскладніших питань, яке Ірландії, ймовірно, доведеться координувати, стане бюджет ЄС, оскільки це потребує досягнення згоди між 27 урядами щодо пріоритетів видатків, національних внесків, сільськогосподарських субсидій, фондів згуртованості, а також нових потреб, пов’язаних з обороною та конкурентоспроможністю.
«Це, безумовно, буде складний процес політичних торгів. Досягнення домовленості щодо реформ довгострокового бюджету та запровадження гарантій для чутливих секторів (насамперед сільського господарства та фондів згуртованості) може допомогти ірландським та європейським посадовцям зменшити будь-яке потенційне занепокоєння щодо економічних наслідків вступу України до ЄС», — каже Тижню Донака О Бяхан.
Крім економічних викликів, зараз особливо помітними стали прогалини Ірландії у сфері безпеки та оборони.
«У нас немає систем протиповітряної оборони, сталих морських спроможностей, розвиненої розвідувальної інфраструктури і навіть окремого міністра оборони. Крім того, наші витрати на оборону є найнижчими в ЄС — ми витрачаємо лише незначну частку відсотка на оборону. Хоча уряд визнав ці проблеми й почав збільшувати оборонні видатки, чинний бюджетний план усе ще недостатньо фінансує оборонні закупівлі», — наголошує Кеннет Макдона.
За його словами, головування в ЄС лише підсилило увагу до цих проблем: морська безпека буде посилена завдяки присутності Франції в Ірландському морі, а також було підписано меморандум про взаєморозуміння зі Сполученим Королівством.
«Проблема для Ірландії полягає у тому, що зміна геополітичного середовища не змінила громадської думки, яка виступає проти збільшення військових витрат і скептично ставиться до аргументів про необхідність співпраці з міжнародними партнерами. На жаль, навряд чи це зміниться без якоїсь драматичної події, можливо, під час головування, яка безпосередньо зачепить Ірландію», — додає ірландський політолог.
Складною сферою для країни стане і конкурентоспроможність, оскільки Ірландії доведеться балансувати між своїм вузьким економічним інтересом у залученні прямих іноземних інвестицій зі США та цілями ЄС щодо ефективного регулювання технологічної індустрії. Кеннет Макдона переконаний, що Ірландії доведеться докласти значних зусиль, щоб спростувати уявлення про те, що Дублін надто прихильно ставиться до американських інтересів.
«Європейський Союз дедалі частіше змушений діяти в умовах напруженості у відносинах із Росією, США та Китаєм. Трамп, Путін і Сі намагаються послабити ЄС. Якщо відносини між Вашингтоном і Брюсселем погіршаться через торговельні суперечки, витрати на оборону або регулювання технологічної сфери, Ірландії може випасти роль головуючої країни під час складних дискусій між державами-членами. Водночас Ірландія, найімовірніше, виступатиме радше посередником і фасилітатором, ніж головним ухвалювачем рішень», — каже Тижню Донака О Бяхан.
Саме взаємодія зі Сполученими Штатами викликає чи не найбільше запитань. Попри те, що Ірландію з країною пов’язують міцні дипломатичні, культурні та особисті зв’язки, головною складністю залишається непередбачуваність подальших дій нинішньої американської адміністрації.
«Існує ймовірність, що президент Трамп вирішить відвідати Ірландію під час її головування, оскільки на йому гольф-полі у Дунбегі, графство Клер, відбудеться великий професійний турнір з гольфу. Якщо це станеться, Ірландії буде непросто впоратися з дипломатичними наслідками, якщо президент Трамп використає свій візит для продовження критики Європейського Союзу та зневажливих висловлювань на його адресу», — додає Кеннет Макдона.
