Я би виділив чотири найбільших ризики, які містить проект Бюджету-2015 для економіки держави.
Перший ризик –новий Кабмін продовжує діяти методами «поперєдників», перекладаючи проблеми з доходною частиною бюджету на плечі найбільших платників податків. «Хто більше заробляє, може стільки ж платити», – наголосив нещодавно Арсеній Яценюк.
Вочевидь, така соціальна «справедливість» призведе до зменшення обсягів купівлі товарів та послуг в Україні тими, «хто більше заробляє», має змогу виїжджати на «шоппінг» закордон або інвестувати в закордонну нерухомість. Дивно, що прем’єру це невідомо…
Другий ризик – це збільшення доходів бюджету з 392 млрд грн у поточному році до 475 млрд грн у 2015-му. Жодного натяку на джерела цього доходу проект бюджету не надає. Тобто до бюджету закладено 21% росту доходної частини фактично «з нічого». Навіть у довоєнному 2012 році зріст доходів становив лише 10%.
Яким чином можна досягти двократного зростання доходів, коли за підсумками 11 місяців поточного року в країні спостерігається понад 10%-вий занепад виробництва у порівнянні з аналогічним періодом минулого року? Причому занепад відбувається із відчутним прискоренням, адже ще у першому півріччі він був удвічі меншим.
Тенденція спаду виробництва, на думку експертів, продовжиться щонайменшеу першому півріччі 2015 року. За спостереженнями агентства Moody’s, падіння ВВП України в наступному році становитиме не менше 6%, хоча в проекті держбюджету закладено лише 4,3% регресу.
При цьому витрати бюджету аж ніяк не збираються скорочувати. Навпаки, передбачається витратити527 млрд грн. проти 447 млрд у поточному році. І це не враховуючи досі неоголошеногобюджету НАК Нафтогазу – сумнозвісної чорної діри України. Тут справді є якась «хімія» чисел, приправлена 70%-юдевальвацією національної валюти…
Одним лише урізанням видатків на держаппарат жодну з цих прогалин не закрити. Тим більше, що заощаджувати Кабмін пропонує якось дивно. Приміром, на урізанні пенсій науковцям планується заощадити 1,3 млн грн, а на пенсіях парламентарів – лише 0,2 млн.
Третій ризик – окрім збільшенням дефіцитуПенсійного фонду на 16,4 млрд, який сягне, таким чином, 6% ВВП,на наших плечах залишаються 7,6 млрд доларів обслуговування зовнішніх позик та інші погашення.
Обсяг золотовалютних резервів країни на сьогодні не перевищує 8 млрд доларів, тоді як загальна сума валютних платежів, запланованих у наступному році, на два мільярди більше. Причому найзначніші валютні виплати доведеться робити кредиторові, який аж ніяк не ладний іти на поступки – це погашення єврооблігаційна суму 3 млрд дол., залучених Україною наприкінці 2013 року в РФ.
Читайте також: Чи стане модним в Україні бути викривачем корупції та хабарництва?
Що маємо в підсумку: недонадходження до бюджету на рівні щонайменше 52 млрд грн.,плюс 65 млрд. грн. запланованого дефіциту бюджету. Таким чином, в бюджеті 2015 року закладається діра у 117 млрд. грн. Чи не збирається уряд задраювати цю діру традиційним способом – за допомогою друкарського верстату, лише запустивши його у безпрецедентних обсягах?!
І тут виникає четвертий, чи не найбільш критичний ризик. Сумарний обсяг дефіциту становить 8% ВВП.Згідно вимог МВФ, консолідований дефіцит бюджету не повинний перетинати позначку3,9% ВВП. Отже, такий результат, вочевидь,буде неприйнятним для МВФ, щобез того ускладнить процедуру надання Україні чергових траншів.
На додаток, не визначено питання з курсом національної валюти, яка у наступному році, швидше за все, продовжить курс на девальвацію в рамках 15% він нинішнього рівня. Голова уряду увесь час нарікає лише на війну, а не на прорахунки у монетарній політиці та відсутності комунікацій зі стратегічними інвесторами.
Останні, як відомо, постійно наголошують на реформах як головній умовінадання Україні донорської підтримки.Лише в поточному році Україна не використала передбачений обсяг міжнародної фінансової допомоги на 4 млрд дол. через те, що Кабмін не спромігся відзвітувати за обіцяні реформи.
У найближчі 15 місяців очікується надання Україні рефінансування зовнішніх боргів на суму 15 млрд дол., але, знову ж таки, лише за умов виконання урядом взятих на себе зобов’язань. Слід визнати, що розчарування з боку донорів дедалі важче приховати за схвальною риторикою в бік України.
А тим часом, самі парламентарі замість того, щоб зупинити кортеж прем’єр-міністра й поставити йому впритул запитання – з яких джерел забезпечуватиметься дефіцит бюджету – зупиняють цілком інші автоколони, намагаючись виявити з-поміж мішків із манкою контрабандне «бухло» чи спорядження для терористів.Водночас нікого не шокує імпорт вугілля з охоплених сепаратизмом регіонів, хоча саме це й надає їм в значній мірі ресурс для дальшого політичного шантажу України.
Читайте також: Похмурі перспективи боргової ями
Отже, влада дедалі продовжує гратися у популізм: збільшує видатки та пенсії, а тягар дотримання бюджетного балансу перекладає на роботодавців. Що це, як не свідомий шлях до дефолту?
І дефолт – це ще не найгірший сценарій. У 1998 році дефолт як відмову від платіжних зобов’язань держави було оголошено в РФ. У цьому році те саме сталося в Аргентині, двома десятиліттями раніше – у Мексиці. Дефолт у багатьох випадках стимулює трансформацію економіки та реформи. Просто взяв, і розпочав із чистого аркушу…
Проте в нашому випадку не можна виключатисценарію штучного затягування кризидо тих пір, поки, як то кажуть у народі: товстий схудне, а худий здохне. Іншими словами, і дефолт не оголошуватиметься, щоб не завдати удару по політичних рейтингах, і реформи блокуватимуться, адже всім і без цього комфортно у високих урядових кріслах.
Утім, слід віддати належне, не все так песимістично у наявному проекті бюджету. Приміром, відбудеться довгоочікуване делегування повноважень з формування та адміністрування місцевих бюджетів місцевим радам.Отже – децентралізація.
Читайте також: За крок від фінансової прірви
Також заплановано позбутися давнього бичу української економіки – зарплат у конвертах.Радикальне зниження єдиного соціального внескуповинно мотивувати працедавців декларувати реальні зарплатневі видатки.Втім, досі не вирішено, наскільки радикально буде урізана відсоткова ставка. Наразі вона становить 34,7%,є пропозиції опустити її більш ніж удвічі.
І ще один позитивний момент, нажаль, останній – є безліч країн світу, які живуть і розвиваються в умовах постійного дефіциту бюджету. Серед них навіть країни «великої вісімки». Протеслід врахувати, що це країни з дуже високим ВВП, а, отже, непохитною довірою з боку інвесторів та відповідними гарантіями щодо держзобов’язань.
Оскільки Україна наразі дуже далека від цих стандартів, наш дефіцит бюджету та непрозорі джерела його доходної частини слід розглядати, радше, як дуже тривожний сигнал вбік фінансової вертикалі уряду.