Фільм «Аватар» – перша частина майбутньої трилогії, й, за словами режисера Джеймса Кемерона, – найважливіший фільм у його кар’єрі. Більшість кінокритиків вважає, що це революція в кінематографі. А виконавиця однієї з головних ролей Сігурні Уівер стверджує, що «Аватар» змінив «сам спосіб, яким дотепер знімалося кіно».
«Аватар» на 60% – анімаційний фільм. Але його технологічна революційність полягає в небаченій до цього часу реалістичності анімації. Для зйомок стрічки розробили «віртуальні» камери та технологію «захоплення акторської гри», що дозволила перенести на анімованих персонажів найдрібніші жести, міміку та навіть вираз очей акторів. Як, власне, герої фільму за допомогою нервових імпульсів керують своїми «аватарами» – штучно вирощеними тілами інопланетних істот, так і актори завдяки цій технології могли керувати своїми цифровими героями. Тож якоюсь мірою «Аватар» є історією про сучасні досягнення голлівудської техніки.
Зрештою, спецефекти завжди були основою фантастичного жанру, а що таке спецефекти, як не демонстрація найновіших технологічних здобутків? Але цікаво те, що цього разу головним візуальним продуктом розробок у галузі кіновиробництва стали не чергові футуристичні кібер-дива, а природа. Найбільш видовищним творінням інженерного генія Кемерона в «Аватарі» є фантастична екосистема планети Пандора. Щоправда, ця екосистема чомусь аж надто нагадує «Матрицю» – всі живі організми вигаданого режисером «ідеального світу» з’єднані в єдину, до того ж централізовану, енергетичну мережу. В термінології режисера це називається «досконалою світовою гармонією».
"Аватар" у кінотеатрах України з 17 грудня