Як показало дослідження, відповідь на питання про примирення дуже залежить від віку – чим старіший респондент, тим більш песимістично він налаштований. Менше ніж половина людей віком від 55 років вірить у можливість порозуміння. Найбільшим оптимізмом вирізняються люди з вищою освітою – три чверті таких респондентів не сумніваються, що обидва народи можуть домовитися.
При цьому поляки не дуже охоче йдуть на компроміси в історичних питаннях. Тільки 33% опитаних вважають, що в ім'я добросусідських стосунків треба забути про історичні образи. 58% переконані, що незалежно від стосунків між державами треба дізнаватися всю правду про події минулого. 9% не мають своєї думки з цього приводу.
Соціологи наголошують, що великий обсяг інформації про трагічні події 70-річної давнини і численні ювілейні заходи з цього приводу не мали істотного впливу на громадську думку про сучасні польсько-українські зовнішні стосунки. Цифри опитування залишилися майже ті ж самі, що й у попереднього опитування, проведеного за кілька тижнів до того.
21% опитаних оцінює відносини між обома державами як «позитивні», 16% – як «погані», а 39% – як «ані добрі, ані погані». 24% не захотіли відповідати.
Згідно із червневим опитуванням CBOS, 31% населення Польщі нічого не знає про Волинську трагедію, хоча за останні 5 років кількість таких людей зменшилася. З тих, хто знає, 52% вважають ці події злочином українців проти поляків.
Нагадаємо, 12 липня депутати нижньої палати польського парламенту – Сейму – назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".
Водночас не пройшла поправка із вжити замість "етнічна чистка" термін "геноцид". За "геноцид" голосували праві партії, проти голосували центристи (урядова "Громадянська платформа"), ліберали і ліві.
20 червня Верхня палата парламенту (Сенат) Польщі прийняла резолюцію, у якій визнала події Волинської трагедії "етнічною чисткою з ознаками геноциду".