Половина молодих українців не хотіли б жити поруч з громадянами Росії, якби сталася така ситуація. У 2021-му таких було 8%. Про це йдеться у дослідженні Cedos та InfoSapiens «Вплив війни на молодь в Україні».
Водночас можлива ситуація, коли молодь уникає росіян загалом, але може комунікувати з окремими з них, які заслужили їхню довіру. Загалом для декого нормально спілкуватися з росіянами, якщо вони дружні до України, а окремі учасники також позитивно виділяють тих, хто емігрував з РФ через початок війни. Про це йдеться у висновках опитування.
На питання чи підтримують опитані повний бойкот російського культурного простору, схвально відповіла більшість респондентів — 72%. Проти такого бойкоту 20% молодих людей.
Існує також регіональна різниця у відповідях респондентів. На заході України повний бойкот російського культурного простору підтримують 93%, на півночі — 81%, в центрі — 64%, на сході та півдні відповідно 42% та 39% опитаних.
Молодь віком 14–19 років дещо менше підтримує бойкот: серед них 65% повністю або швидше підтримують цю практику. Натомість серед інших вікових груп підтримка бойкоту становить 71–76%.
Також учасники під час фокус-групових обговорень організатори зафіксували поляризацію молоді у чотири групи, які виокремлюють так:
- Споживати російський контент прийнятно, якщо його автори(-ки) публічно підтримують Україну та засуджують російську агресію. А також у випадку відсутності альтернатив.
- Споживання російського контенту в Україні – легітимація вторгнення та затягування країни в орбіту «руського міра». Тож воно є неприпустимим за жодних умов, а авторів(-ок) контенту не можна виправдати ніяким чином.
- Існує примус відмовлятися від російського контенту, натомість це мало б відбуватися добровільно. Примус є або недієвим, або шкідливим.
- У споживанні російського контенту взагалі немає проблеми, бо сфера культури й розваг є радше приватним, а не публічним, політичним простором.
Вибірка молоді на підконтрольній Україні території склала 2064 респонденти віком 14–34 роки. Опитування проводилося з 21 листопада до 7 грудня 2022 року методом особистого інтерв’ю вдома у респондента. Не брали участі мешканці АР Крим, міста Севастополь та районів Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, що перебувають під тимчасовим військовим контролем РФ.