Україна, надаючи російській мові статус регіональної, йде білоруським шляхом, застерігає голова «Товариства білоруської мови імені Франциска Скорини» Олег Трусов.
На його думку, офіційно схвалений «мовний розкол спричиняє розкол у суспільстві». В Україні, каже Трусов, поділ на західну та східну частини стався історично, а тепер протиріччя між мешканцями цих регіонів будуть зростати. За словами експерта, це ще більше дестабілізуватиме ситуацію в країні.
Тим не менше колишній кандидат у президенти Білорусі, екс-ректор Білоруського державного університету Олександр Козулін висловив упевненість у тому, що до білоруських показників мовна ситуація в Україні не докотиться.
«У математиці в диференційних рівняннях є задачі з різними початковими умовами. Залежно від цих умов в одній і тій самій задачі можуть бути різні результати. Так і тут – у двох країнах загроза одна, але різні початкові умови», – пояснив Козулін.
За його словами, в українців інакше ставлення до своєї мови та до поняття «нація». Тому «білоруський сценарій», переконаний політик, тут не повториться.
Як у 1995 році в Білорусі, так і в 2012-му в Україні мовне питання є елементом політики, зауважив у свою чергу експерт Інституту політичних досліджень «Політична сфера», соціолог Олексій Ластовський.
Надання російській статусу регіональної дозволить офіційно використовувати її на всіх рівнях. Таким чином витіснення української мови, а значить і розмивання української культури триватиме, як це свого часу відбувалося в Білорусі, вважає він.
«Парадоксально, але запорукою багатонаціональності та мультимовності в Україні є наявність однієї державної мови. Запровадження двомовності призведе до того, що суспільство уніфікується довкола однієї домінантної мови. В українському випадку – російської», – прогнозує експерт.
А від двомовності, за його словами, залишаться лише різноманітні «символічні фішки», як це сталося в Білорусі.
Нагадаємо, після розпаду СРСР єдиною державною мовою в Білорусі законодавчо закріпили білоруську. Однак після референдуму в квітні 1995 року, ініційованого Аляксандром Лукашенкою, російська мова отримала статус, рівний з білоруською.
Після цього національна мова стала втрачати своє значення і фактично зникла з діловодства. Нині в повсякденному житті президент країни та переважна більшість урядовців розмовляють російською.
За даними перепису населення Білорусі 2009 року, білоруську мову назвали рідною приблизно 60% мешканців країни. Однак у повсякденні нею користуються лише 23% населення (10 років тому – 37%), російською ж вдома розмовляє 70%. При цьому 21% білорусів заявили, що взагалі не користуються білоруською мовою.
У минулому навчальному році білоруською мовою навчалося лише близько 18% школярів. Інакше кажучи, російська продовжує витісняти білоруську з усіх сфер життєдіяльності держави та суспільства.
Як повідомлялося, голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав скандальний закон про мови і направив документ на підпис президенту Віктору Януковичу.