Білорусь одягає маску

Як не парадоксально, але 90-річчя створення Білоруської Народної Республіки святкують більше за кордоном, аніж у самій Білорусі. Показово, що у Страсбурзі нещодавно закінчився “Тиждень Білорусі”, а в Україні триває фестиваль культури “Білоруська весна”.

 

За твердженням білорусів, вільно спілкуватись рідною мовою вони можуть здебільшого за межами власної країни. Почути у Мінську білоруську мову – велика рідкість. “Навіть коли ми звертаємось до продавців у магазинах рідною мовою, вони роблять вигляд, що не розуміють!”, – розповідає Кася Галицька, керівник міжнародного відділу опозиційного руху “Молодий фронт”. На сьогодні в Білорусі більшість вивісок рясніє російськими словами, а у багатьох містах таблички з назвами вулиць змінюють на російськомовні відповідники. Відкриття дитячого білоруськомовного садочку стає справжньою новиною. Загалом нинішня картина в Білорусі нічим не відрізняється від брежнєвського застою. Проте, як і Москва в середині 80-х, Мінськ намагається імітувати пом’якшення режиму перед Заходом, відчуваючи наближення економічних проблем. Це ще не перебудова, але вперше за історію свого правління Лука йде на поступки опозиції.

 

 

Так, у січні вийшов із в’язниці Зміцер Дашкевіч, лідер молодіжного опозиційного руху “Молодий фронт”. У листопаді 2006 його було засуджено до 1,6 років позбавлення волі за статтею 193 Кримінального Кодексу Білорусі (організація та участь у діяльності незареєстрованої неурядової організації). Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оголосила свого часу Дашкевіча в’язнем сумління. В акціях на його захист взяли участь чимало активісти з різних країн світу. Вони надіслали білоруським урядовцям близько 10 000 паперових журавликів. Зараз колишній політв’язень Зміцер не збирається йти владі на поступки. “Треба зробити чергову спробу зареєструвати “Молодий Фронт” у Білорусі, провести з’їзд, брати активну участь в парламентських виборах, підтримувати рух Мілінкевіча “За свободу”, – ділиться планами опозиціонер.

 

Трохи згодом, 5 лютого, вийшов на свободу інший противник режиму Артур Фінкевич. Він був засуджений за статтею “злісне хуліганство” на 1,5 роки через політичне графіті, що критикує «бацька» Лукашенка. 15 лютого, завдяки указу президента про помилування, побачив рідних політик Андрій Климов. Йому дали 2 роки за статтю в Інтернеті, в якій режим угледів “заклики до скидання влади”. 22 лютого залишив в’язницю екс-редактор вже колишньої газети “Згода” Аляксандра Сдвіжкова.  Він був раніше засуджений до 3-х років позбавлення волі в колонії посиленого режиму за передрук карикатур на пророка Магомета.

 

Однак білоруські опозиціонери не надто вірять у те, що звільнення деяких борців за свободу – крок до демократії. “У нас наче й випустили декілька політв’язнів, але разом з тим затримали Андрєя Кіма, якому загрожує 6 років за нібито “побиття міліціонера”. За ґратами екс-кандидат в президенти Аляксандр Козулін. Садять інших, багато кого на 10 – 15 діб. І якщо випустити одних і посадити інших, я не думаю, що це ознака лібералізації”, – говорить Тижню лідер опозиційного руху Білорусі Аляксандр Мілінкевіч. Його слова підтверджує те, як влада розігнала мирну акцію протесту дрібних підприємців. Передісторія конфлікту наступна: Лукашенко своїм указом заборонив   приватним підприємцям наймати на роботу усіх, окрім близьких родичів. На мітинг проти нововведень влади вийшло близько 4000 бізнесменів, проте акцію протесту швидко розігнали, а найактивніших – заарештували.

 

Проте опозиціонер Мілінкевіч не виключає, що влада в сьогоднішніх політичних умовах, і спробах отримати фінансування від Заходу може пропустити в парламент декількох демократів.

 

Несвобода слова  

Користуючись спробами Лукашенка створити хоч якусь видимість лібералізації, всі опозиційні сили, об’єднавшись в один рух, починають активно готуватись до парламентських виборів-2008. Свою участь у виборах широкий громадський рух вбачає перш за все у спробі змінити практику закону, стверджуючи, що реального народного волевиявлення  в країні немає. Ні для кого не секрет, що частіше за все відповідні структури навіть не рахують голоси, наперед проставляючи відсотки, які мають бути в протоколах. “Адже там ніде не написано, що демократи не мають права бути в комісіях, чи що потрібно переслідувати активістів, які працюють на демократичного кандидата”, – каже Мілінкевіч. Це реалізовує компанія “За вільні вибори”, яка відстоює право на вільний доступ до медіа, можливість зустрічей з виборцями тощо.

 

Однак реально доступ опозиціонерів можливий лише до одного білоруського ЗМІ – телеканалу “Белсат-ТВ”, офіс якого знаходиться у Польші, трансляція ведеться через супутник, а сайт зареєстровано на прибалтійському домені.

 

Втім, потрапити до студії незалежного телеканалу білоруським опозиціонерам може зашкодити новий указ Лукашенка “про спрощення порядку виїзду з Республіки Білорусь”. За ним з 1 січня вже близько 100 000 білорусів позбавили права виїзду з країни. Обмеження введено для осіб, що відбувають умовний термін покарання, мають доступ до державних таємниць, мають заборгованість по кредитам та інші подібні фінансові зобов’язання. [352]