Верховна Рада нарешті оголосила дату місцевих виборів. Несподіванки не сталося: постановою парламенту вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів призначили на неділю 31 жовтня 2010 року, як і наполягала партія влади. Уряд і Центрвиборчком зобов’язали вжити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення цих виборів за рахунок коштів Держбюджету.
Із визначенням дати виборів народні обранці впорались за 15 хвилин. Опозиціонерам дали можливість випустити пару, кинути на адресу авторів постанови кілька критичних зауважень. «Як можна фінансувати вибори з держбюджету, не внісши до нього відповідні зміни! – обурювався нунсівець Юрій Ключковський. – Визначена дата лише внесе хаос у виборчий процес». Намагався зупинити коаліціантів і нунсівець Анатолій Гриценко: «У лютому ви своїм рішенням порушили конституційні права сорока шести мільйонів громадян, позбавивши їх права обирати місцеву владу. Потім ми спільними зусиллями намагалися повернутися в русло Конституції, домовилися сьомого вересня внести зміни і після цього визначити дату виборів. Але не завершили цей шлях. Навіщо так поспішати? Думаю, це очевидно – щоб захоплення вами крісел у владі закінчилося успіхом».
Але дослухатися до опозиції ніхто не збирався. За постанову про призначення дати виборів дружно проголосували 247 депутатів: від Партії регіонів – 169, від комуністів – 26, від Блоку Литвина – 19, а також четверо позафракційних, 20 «тушок» від БЮТ та 9 перебіжчиків з НУНС.
Далі парламент перейшов до визначення правил гри, за якими відбуватимуться вибори. До розгляду було внесено два законопроекти. Перший – від опозиції за авторством бютівця Сергія Подгорного, яким пропонувалося запровадити відкриті списки кандидатів у депутати від місцевих організацій партій та блоків та удосконалення процедури відкликання депутатів місцевих рад. Його підтримали лише 165 депутатів. Другим законопроектом – від регіонала Олександра Єфремова – пропонувалося проведення виборів депутатів Верховної Ради Криму, обласних, районних, міських, районних у містах рад за мажоритарно-пропорційною системою. Половину від кількості загального складу відповідної ради регіонали пропонували обирати за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі. Іншу половину – за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах. Блокам брати участь у цих виборах заборонено – лише політичним силам поодинці. Відповідно до законопроекту від ПР місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за 60 днів до дня виборів, а виборча кампанія розпочинається за 50 днів до дня чергових місцевих виборів. За ухвалення його в першому читанні висловились 246 депутатів: 169 від ПР, 19 від БЮТ, 8 від НУНС, 27 комуністів, 19 від Блоку Литвина та четверо позафракційних.
Однак опозиції вдалося додати принаймні ложку меду до бочки дьогтю, піднесеної їй коаліцією. Настрій колегам піднімав депутат від фракції НУНС, лідер партії Фронт змін Арсеній Яценюк. Услід за Єфремовим Яценюк зареєстрував свій законопроект про місцеві вибори. Як пояснив депутат, його метою було доступно, у легкій формі пояснити виборцям на трьох сторінках зміст пропозицій регіоналів. У своєму законопроекті він запропонував зобов’язати Центральну виборчу комісію при затвердженні результатів місцевих виборів забезпечити представництво партій, які утворили провладну коаліцію, у такій пропорції: ПР – не менше 80%, інші партії, що входять до коаліції, – не менше 20 %. Як би дивно не виглядав цей документ, парламентарям довелося розглядати його згідно з регламентом Верховної Ради. Було навіть зачитано висновок юридичного управління ВР щодо пропозицій Яценюка… Потім слово взяв сам автор законопроекту. «Партією регіонів внесений законопроект, який передбачає тільки одне – домінування однієї політичної сили на теренах української держави. Начебто будують демократичний, але дуже специфічний стиль – авторитарної української демократії, – заявив Яценюк під час виступу з парламентської трибуни. – Скоро Партію регіонів потрібно буде перейменовувати на Единую Украину».
Колеги із опозиційних фракцій пропонували свої поправки до законопроекту Яценюка.
«Ви занадто лояльно підійшли до справи. Мені здається, що для керуючої і спрямовуючої Партії регіонів потрібно 99%, їхнім посібникам – 1%», – зауважив нунсівець Олександр Чорноволенко. «У нинішніх умовах територіальні виборчі комісії – це рудимент минулого. Вибори можна провести просто на урочистому засіданні Кабінету міністрів чи Адміністрації Президента», – запропонував свою поправку бютівець Олександр Фомін.
Не зрозуміла, вочевидь, чорного гумору опозиції депутат від ПР Юлія Ковалевська: «Ви своїм законом пропонуєте віддати місцеві ради лише партіям, які утворили коаліцію. Цікава пропозиція, але де ж тут демократія?». «Я спеціально на трьох сторінках виклав зміст вашого ж законопроекту», – пояснив Яценюк.
У кулуарах депутати продовжували ділитися враженнями від законопроекту про місцеві вибори.
«Вони просто порахували кількість мажоритарних округів, на яких можна виграти виборчу кампанію, прорахували процент, за яким вони можуть протягнути за закритими списками своїх депутатів, і отримали результат: теоретично вони можуть контролювати всі органи місцевої влади», – пояснив Тижню ситуацію Арсеній Яценюк. «Цей закон спрямований проти Фронту змін та інших нових, молодих партій», – наголосив політик.
«Це фактичне повернення до статті шостої радянської Конституції, яка визначала керівну роль лише одної партії. Тільки тоді такою партією була КПРС, а тепер її місце посяде Партія регіонів», – сказав у розмові кореспонденту Тижня В’ячеслав Кириленко.
Бютівці намагалися виглядати більш спокійними, переконуючи, що їхня політична сила готова до виборів.
«Якщо ми говоримо про адміністративний ресурс, ми ніколи не будемо до цього готові. Будучи владою, ми його не використовували, і тим більше не зможемо використати зараз, – підкреслив Андрій Шкіль. – Жодних проблем із забороною блоків ми не бачимо. Блоки важливі для великих проектів, коли мова йде про парламентські вибори. А на місцевих виборах це б’є не по нас, а по тих структурах, які хотіли створити місцеві блоки. Для партії Батьківщина, яка є фундатором блоку Тимошенко, це не є проблемою. Немає регіону, де б не було нашого представника, і всі знають, що це – представник Батьківщини. Свиню підклали тим, хто планував створювати, наприклад, блок мера Харкова чи мера Києва».
Не дуже раділи і комуністи, які виступають категорично проти запровадження мажоритарки, що зменшує їхні шанси на присутність у місцевих радах.
«У наших громадян створилася ілюзія, що мажоритарні вибори врахують інтереси громадян і врятують їх від того безладу, який є в державі. І ми розуміємо, що ми маємо врахувати інтереси виборців. Що ж стосується виборів до парламенту, Компартія виступатиме за проведення виборів тільки за пропорційною системою, – сказав кореспонденту Тижня лідер КПУ Петро Симоненко. – Там є зауваження й інші, які не розширюють права громадян, а навпаки обмежують. Це щодо застави, наприклад. Ми будемо вносити поправки на друге читання».