Естонських бізнесменів викинули з державного тендера, бо вони не дали розписки про відмову від наміру зайнятися корупцією. Зате переможці виявилися такими білими і пухнастими, що відразу подумалося: це нам, а не естонцям місце в Євросоюзі. Ми швидко навчимо цих євробюрократів вести державний бізнес без зловживань…
Читайте також: Пожирачі мільярдів
Управління з переробки газу та газоконденсату державного підприємства «Укргазвидобування», що є дочірньою компанією НАК «Нафтогаз України», вирішило придбати кілька тонн речовин для виробничих потреб: депресорні присадки, деемульгатори, інгібітори тощо. У суворій відповідності до закону харківські газовики опублікували оголошення про майбутній тендер у «Віснику державних закупівель» і копію в міжнародному віснику.
В Естонії знайшлася фірма, яка зацікавилася можливістю заробити в наших пампасах. Пайове товариство Indore Chemical постало перед ясні очі тендерного комітету філії «Укргазвидобування» в селі Базилівщина Машівського району на Полтавщині.
Здавалося б, тут і має відбутися свято євроінтеграції. Але поява іноземців геть не вразила українців, які влаштували естонцям торжество законності. Їхня пропозиція була розглянута під мікроскопом антикорупційних настроїв наших клерків. І викрилися страшні речі.
Естонці прибули на наш конкурс сповнені злочинних намірів. Як вказано в протоколі розкриття пропозицій, у паперах Indore Chemical не було аж 10 різноманітних довідок, зокрема й письмового зобов’язання учасника щодо відсутності намірів або вчинення свідомих чи несвідомих дій, спрямованих на встановлення домовленості між двома або кількома учасниками процедури закупівлі.
Понад те, естонці не надали ще дев’ять паперів, що відповідно до українського законодавства дало б підстави вважати їх людьми, з якими можна мати справу. Не було в бізнесменів із Євросоюзу довідок і про наявність матеріально-технічної бази та працівників, які мають необхідні знання та досвід, а також про те, що їхні представники на українському тендері не сиділи в тюрмі за корупційні злочини.
Чи можна уявити собі ступінь зухвалості та зверхності естонців? Приїхали, сповнені погорди, ціну за свою продукцію вказують у євро… А довідок немає. Тож нехай торжествує справедливість!
Полтавські газовики у суворій відповідності до закону про здійснення державних закупівель сумлінно перерахували в протоколі весь склад злочину естонців. А коли з міжнародними аферистами було покінчено, почався нормальний, виважений і на всю голову законний тендер. Тобто вибір постачальника хімічної продукції між учасниками закупівлі, що залишилися після вигнання пройдисвітів.
Читайте також: Краще помріть
Таких було двоє – мінімально необхідна кількість учасників для проведення тендера за процедурою відкритих торгів: ТОВ «Чед-Насад» і ТОВ «Райагрострой-Перспектива».
У цих конкурсантів є багатий досвід участі в державних закупівлях. Вони прекрасно знали, який саме стосик папірців треба пред’являти лицарям закону в тендерних комітетах, щоб комар не підточив носа. Не підточив він і в нашому випадку.
Полтавські газовики все уважно вивчили і дійшли висновку: саме з-поміж цих молодців і слід вибирати, а естонців треба забути як поганий сон. Причому забули так, що навіть не вписали в протокол, яку ж саме ціну за свій товар просили іноземці. Мабуть, вона була така смішна, що потенційних корупціонерів вирішили не ганьбити ще більше.
Натомість українські фірми були як на підбір. З повним пакетом документів. Обидві зареєстровані в Сімферополі. В обох засновники – мешканці Харківщини. В однієї статутний капітал 50 тис. грн, в другої – 42 тис. Кого ж обрати? Звичайно, того, хто пропонує дешевше. Тут перевага виявилася на боці молодості. «Чед-Насад», утворений лише рік тому зі статутним капіталом 50 тис. грн, виграв із пропозицією 5 556 777 грн. Це було аж на 493 грн менше, ніж у «Райагрострой-Перспективи» (заснована «дрімучого» 2007 року, статутний капітал «жалюгідний» порівняно з «Чед-Насадом», що повною мірою відображає, наскільки стіл і стілець керівника в одній конторі дорожчі, ніж в іншій).
Те, що різниця між цінами конкурентів становила лише дев’ять тисячних відсотка, абсолютно не злякало державних замовників. Бо ж кримські харків’яни надали довідки, що вони не збираються вступати в змову і погоджувати між собою ціни. А ось папірець про 0,009% український закон не вимагає.
Нинішні чиновники можуть з легкістю довести юридичну чистоту будь-якої оборудки. Вони ж і справді невинні, що простаки з Євросоюзу приїхали в Україну, не маючи жодного уявлення про вимоги нашого законодавства, яке жорстко стоїть на засадах боротьби з корупцією. Тому 5,5 млн грн. було розпиляно в суворій відповідності до закону. І можна не звертати уваги на рейтинги на кшталт Doing Business-2012, у якому Україна посідає вже 152-ге місце (тобто 30-те з кінця серед держав усього світу за індексом сприятливості діловому середовищу), Естонія – 24-те згори. А на Банковій можуть і далі показувати ображене обличчя в бік Європи, яка не хоче брати їх до себе ось такими, якими вони є. Бо це ж звідти приїжджають бєзпрєдєльщікі без довідок, а ми ж живемо чітко за законом.
Читайте також: Оператори тендерного доїння