Засилля технократизму самовиключає Біблію, а самі релігії стають предметом знущання й релігієзнавства. Вожді технократизму, бачачи нуль Реакції, переходять в атаку на самі релігії, дерелігізують світ. Книга Бога, Слово Бога стає віджитістю. «Який з нього толк?», думає переважно кожний. Віджитістю стає Бог, рай свобод – єдиноможливим раєм. Торговці технораєм впарююсь нехитре, що людина споживач і їхня власність. Живи в задоволення, насолоджуйся, не парся і корися нам. Але в цій їхній інструкції не сказано про побічні наслідки. Вони, ці наслідки, однаково загрожують всім, тому їх неможливо не згадати.
Людина, яка не знає Слова, ніякого Бога в собі не має. Ті уявлення, які вона має про Нього, ті уяви, які вона склала про Його відсутність, це уявлення дикуна про сучасний світ. З тим доповненням, що сучасний світ в масштабах Бога менший найменшої частки на атомі Земля. Більшість просто не володіє знанням про масштаб космосу і Бога. Як і про їхню Реакцію на себе. Звідси перебільшена увага до того, що є абсолютно нічим. Чим більше людина земна, тим більше її зацікавлення ним і обоготворення його, з печальним для себе наслідком. Малозначне, малосуттєве, але вкрай приємне тілу, стає її ідолом, іншобогом. Тим, що перемикає її мозок на суто земний, первісний відділ. Відповідальний за виживання, розмноження, примітивні радості. Людина, яка не знає Слова, не має в собі основ Бога. Він не вписаний в ній як програма. В ній також цілковито вимкнений духовний мозок, відповідальний за прийом Бога. Духовна людина в людині є подобою Книги: що вписане в ній, тим інформаційне єство, її внутрішня людина, живе. Якщо людина не знає Слова, не розуміє правильного Смислу, Бог як би не знає її. Вона не присутня в Його інфополі, бо Сам Бог є Його Слово. Вона може мати чіпи в голові і на руках – всі пристрої і навігатори, але не має в собі керунку Бога. Її життя – від’єднаність від Бога з усіма енергетичними й інформаційними наслідками. Від клітинного рівня до ментального вона є суцільний збій. Вона є сукупність хвороб, психрозладів, свавілля, безвілля, малоактивності. Запопадливо підсунуті стимулятори тільки прискорюють її вичерпання й кінець. Вона, створена як інструмент Бога, перестає таким бути. І залишок земного ума говорить їй, що ніякого Бога нема і так як є, має бути. Що її вимкненість із притягненням морів, воєн, хвороб, катастроф є нормою і наслідком фізпричин. І, що так як є, має вічно бути. Проблема в тому, що те, що влаштовує її, не влаштовує Бога. Бог нещадно прибирає те, що не має в собі Бога. В якості Енергії і Вищої Інформації. Те, що не маючи їх, не служить Його Користі. Міфи про Його гуманізм перебільшені, як і покладання богоненависників на Милість. Що особливо явно постає в кінці кожного циклу Енергії. Якщо людині, народу, людству довго не потрібен Бог, настає час, коли вони не потрібні Йому. При чому, в значних масштабах, так, ніби Він покинув їх, проте це вони покинули Його ментальним способом. Перемиканням з Божого на земне, з лобності на потиличний, первісний відділ. Відповідальний за виживання. Перемкнувши так мозок, вони втратили Сигнал, а з ним і підзарядку Бога. Бог, який не просто віра в Нього, Бог, який Наука наук, безмежність Знань про Нього, для них цікавий, як для первісноістоти академія. Їх не навчили шанобі Бога, страху Бога – Бог для них ніщо – і тоді саме життя довчатиме цьому. Практично це навчення своєму масштабу. Закон співвідносностей, привідкритий в деяких місцях Біблії – «з милостивим Ти поступаєш милостиво, з чистим – чисто, з мужем щирим – щиро, а з лукавим по лукавству його» [1] – означає таку ж дію Бога у всіх випадках. Закон простягається на всі речі. Як одного життя, так і сукупності їх, як людей, так і територій. Від того як його назвати, Законом Карми чи Законом співвідносності, нічого не міняється. Закон співвідносності розширює Карму до точних знань, що співвідносне чому, що передує чому і що йде за чим. Без цього неможливо зрозуміти елементарну таблицю Карми. Все внутрішнє під дією Енергії проростає в реальність. Бог діє співвідносно Добру і Злу в істоті і на території як носії кармічної пам’яті. Коли Енергія того й того наближається до Нуля, все негативне, сиріч Зло, починає з них випирати, починає проявлятись і це викликає відповідну Реакцію через події, хвороби і природу. Події і природні аномалії є віддзеркаленням аномального в людині, але це, загальнозрозуміле, нікого нічому не вчить. Вже усталений спосіб мислення і життя превалює над інстинктом самозбереження. В стані ослаблення Енергії свідомість верхів нездала оцінити загрозу: її духовний мозок, відповідальний за стратегію, вимкнений, як і в більшості. Вона, як і більшість, покладається на соломину потопельника. І кожна така соломина вимарюється їй спасінням. Еліти, правлячі сили керуються суто земними інтересами і таким ж світоглядом. Всі їхні покладання – на фізичну силу і відповідні аргументи – примарні. В стані величі – башти Вавілону, що дерлась на небо – вони не розуміють, яку Силу сил задіяли проти себе. Ті сили, які правлять світом і думають, що вони правлять, не уявляють Сили, якою управляє Бог. З допомогою фізсили, маніпуляцій і фінансів вони намагаються установити контроль. Людство як одна істота стає все більш фізичним, розумово й духовно згаслим, на одній фізенергії, суб’єктом. Фізичні потяги, цінності, уявлення превалюють, людина все більше скочується вниз еволюції, що є ознакою роботи її суто земного мозку, на інше не вистачає ментальної Енергії. Нахили, цінності, потяги кожного продиктовані його рівнем Енергії. Чи більш фізичним, на грубій енергії, стає світ, тим Реакція Бога – сильнішою і страшнішою. Всі розуміють, що щось не те, але їм звично впарюють про екологію і природу. Смерть стає повсякденністю, як і схід Сонця, але це – Сонце мертвих. Руйнування стає звичним і домертвляючим пейзажем. Ніхто не бачить Причини, засліплений горем, відчаєм, смертю. Всі бачать безліч прахопричин – політичного, економічного, техногенного характеру – але всі разом вони не пояснюють провалу смерті, в який попадає раптом планета й людство.
Та Сила, яка назвала себе Альфою і Омегою, Початком і Кінцем [2] – Зародженням і Смертю – вмикається на остатку, в останню мить циклу. Коли все низькочастотне тільки розгулялося і прагне всевладдя, коли їм здається, що захопили все, тут і вона, не питаючи зволу. І ті, хто стали суто фізичними, не можуть її вловити, як і не мають уявлень, що відбувається. Їх земний розум не мислить такими категоріями. «Де той Бог, що допускає це все?», волають найбільш проникливі. Всі їхні уявлення, всі штучні інтелекти, всі техдосягнення, якими вони так себе звеличнили, тільки прискорюють їх Кінець як фізичного явища. Бог приходить не з палкою і в Тілі – Бог приходить надмогутньою, надкосмічною Енергією. Сила, якої не відають вони, добре знає їх і сканує до найменшої клітини й думки. Чим більше фізичної енергії, тим сильніше Альфа-Енергія, першорідна Сила, її розриває. Чим більше грубофізичного в тілі світу, тим страшніший його рознос: від планети до кожного атома, явища і процесу. Та Сила, яка і є Бог, не питає, як звати, не дивиться на лиця й зріст, вона зчитує серце, – зважує Любов, – як і Сказано Богом Самуїлу. «Бог дивиться не на лице, а на серце» [3]. Тим-то Біблія – книга етнопереказів, як здається сліпцям, – безмежно більша наука від всіх наук. Її Автор – Бог – заклав у її Смислі таїни, до яких земній науці ще довго рости. Бавлячи себе природнім, технічним, обоготворюючи саму себе, вона прогавила Творця і рухому силу всіх процесів. Все, в чому нема Любові, а є одна груба, пересповнена фізсили, оболонка, в мить повернення Бога розноситься Наденергією. Все, в чому нема Любові, мучиться і гине; все, що внаслідок збільшення фізичності втрачає або неправильно трансформує Любов, переходить в стан агресії і самознищення. Все, в чому Любов перетворюється в Зло, не має перспектив. Як і те, що призвело до цього. І те, що істоти, які ледь жевріють на одній статевій чакрі, звели Любов до статевої сфери, до почуттів і сексу, сприяє цьому. Хвороби серця, простати, рак статевої сфери, викликані її зловживаням, неправильною трансформацією. Людина може обманювати всіх, обманювати все, довго обманювати Закон і Бога, але внутрішній механізм, закладений в ній, діє невблаганно. Таїна таїн полягає в тому, що людина створена в формі Заповідей: вона ті дві Скрижалі, на яких Закон незримо написаний. Знає вона, не знає, виконує чи ні, форма реагує автоматично. Хоче людина чи ні, признає чи ні, хоче Бог чи ні, вони діють за чи проти людини. У випадку відповідності їм чи невідповідності. Бог, який створив так, ніколи не діє супроти Створеного. Відповідно, там, де ці Закони і Смисл ніщо, поступово, але неуникно, все перетворюється в ніщо і утворюється пустеля. Відчутний як совість внутрішній закон і богодана свобода в його рамках складають суть людини. Втрата суті призводить до втрати людини.
Є безліч речей, які коїть людина, коїть людність, не задумуючись про наслідки. Закон співвідносностей регулює їх чітко і прямо. Велич буде присікатись приниженням, задерикуватість – поневоленням. І чим більша задерикуватість, тим більша неволя. Такою була причина приходу на Русь орди. Коли Русь впала в нечестя й задерикуватість, були послані лікарі. Блуд виправляється інфарктами, хворим серцем, пороками серця в наступних життях; зарозумлення, «я самий розумний, сама розумна» – лейкемією; надмір фізенергії, сильна агресія – інсультами. Безкарне, хитре злодійство, упевненість, що Бог не бачить і все зійде з рук – сліпотою. Небажання й нездатність справитися з сильними стресами, сильними приступами гніву – епілепсія в наступному житті. Навичка гніву переходить в дух і вимикає розум. Щоб уникнути, треба навчитись справлятись із стресами. Знайомства не з метою шлюбу – безшлюбність: ця любов ніколи не переросте в шлюб. Причина бездітності, малодітності, демографічного колапсу – у відсутності Любові і її неправильному використанні. Причина розлучень – клювання чоловіків. Бог розводить, щоб не сталося більшої біди. «Чоловік поганий, чоловік поганий» закінчується раком піхви, щоб така пані взнала, що таке погано. Чоловік може вбити думкою, тоді як жінка – клюванням. Міф про рівність статей – один із міфів, один з обманів міфології Змія. Людина людині рівна соціально, а не енергетично. Коли слабше клює сильніше, воно вбивається його Силою. Це клювання куркою носа авіабомби. Все, що не замислюючись, тому, що так прийнято, коїть дух людини, має наслідки в її реальності. Коли це стає загальноприйнятим в значній масі, це запускає процес ліквідації. Все, що болить іншому, все, що наносить шкоду через необмежену свободу, стає самознищенням. Особливо це стосується ставлення до Бога і носіїв Його Слова. Все, що спрямовує Любов на Зло, все, що використовує її на шкоду іншим, присікається. Все, що діє нею неправильно, протизаконно, вибраковується. Поки людство жило на слабкій Енергії, це було не так помітно. Відколи планета здійснює перехід у 5 вимір [4] – вимір Любові – відколи Енергія ривками змінює планету, кожне порушення Норми несе віддачу. Трагедія в тому, що людство абсолютно не хоче знати причин, а ще – менше змінювати себе. Що стовідсотково гарантує йому втрати мільярдів життів. Інсульти, інфаркти, рак збільшаться десятикратно. Бог не збирається стояти над кожним і повідомляти на вухо. Якби навіть Він хотів, це технічно неможливо через недоступність їм Сигналу. Вони ті, про кого в іншому місці Сказано, «аспид затикає вуха» [5] – в силу перемкнення мозку вони нічого про Бога чути не хочуть. Друга причина: непідготовлена більшість не витримає напруги: її мозок перегорить від Сигналу. Перейде в стан безумства. Це доступне через тих, хто є носіями Його Слова, але і їх, за загальним інфошумом, ніхто не почує. І тим пожне свої наслідки. Пришвидшення Карми стане результатом побільшення Енергії, Імпульсів. Те, що описане в Книзі Іоіля під Дощем, «ось пошлю вам дощ ранній і пізній» [6], означає Імпульси Енергії впочатку світу і в кінці. Сильним дощем в духосвіті бачиться сильне сходження небесної Енергії. Карма, як це помітять деякі, стане майже моментальною: зробив – отримай. Жадність, заздрість даватиме матеріальні втрати, обкрадання. Невміння ділитись, неподільчивість – масові голоди. Байдужість – алкоголізм; жорстокість – страшний запійний алкоголізм. Тяга до великих легких грошей – наркотики. Приховане, дуже хитре злодійство – псоріаз. Духовне злодійство, крадійство з допомогою влади і хитрих схем – бородавки рук. Енергетичне злодійство – бородавчатість лиця. Чим більше, тим сильніше. Страшне лицемірство – покопаність лиця. Зарозумілість, самолюбування – вугристість лиця. Так форма реагуватиме в цьому й наступному житті, коли вже всі розумітимуть ці ознаки. Немає нічого в формі, щоб не свідчило про її дух, її таємні діла. Форма є відображенням правильної і неправильної трансформації, правильного й неправильного використання Енергії. Точним зліпком усіх попередніх діянь за минулі втілення. Під дією її, Сили Життя, все внутрішнє випирає. Форма розвиває і покращує себе або самообмежує. Так злодійство із насильством, розбоєм дає усохлорукість. Вбивство, із якого вдалося викрутись, смерть улюблених, смерть дітей. У Бога ніхто не викручується нікуди, далі пізнання свого добра і зла на собі. Людина бачить надто обмежений проміжок часу, щоб судити про Його Реакцію. До того ж вона не володіє всім інструментарієм, як на те чи інше явище, вчинок реагує Бог. Схильним до Зла Він ще до народження обмежує Енергію, чим перетворює їхнє життя в доздихання. Таким способом дається шанс змінити себе. Пихаті, наглі, раніш багаті народжуються в самих забитих, запущених і злиденних сім’ях – щоб звідали на собі життя тих, кого вони зневажали і доводили до бідності й крайньої нужди. Їхнє життя набагато страшніше тих, хто в довічних тюрмах. З тюрми можна вирватись, але не з їхнього становища. Позбавлені влади й причин для погорди вони зберігають той самий владний і запихатілий дух, грубий характер. В брудних сирих хатах, сповнені байдужості, там вони п’ють, цілими виводками, п’ють, чубляться і готуються до пекла. Пиха, наглість, духовне насильство, марнотратство із зневагою бідності виправляються її звіданням на собі. Для тих, хто був великою владою, немає гіршого, як життя простою людиною. Я особисто знав американських президентів, втілених у самих бідних сім’ях, в самих забитих селах. У них 90% схожість лиця, але до кінця днів вони так і не взнали, хто вони насправді, як і свого призначення [7]. І це не випадок, а закономірність. Від народження в певному місці, в певній формі, до смерті там, де належить втілитись, від здібностей, успішної долі, до безталання все є Регуляцією. Жорстоким народом правитимуть жорстокі правителі, добрим – добрі, і змінити це неможливо інакше, як зміною себе. Станьте добрими – і у вас будуть добрі правителі, станьте злими – навпаки. Винятків не буває. Це первинна математика Бога. Обійти її так само, як з 2х2 зробити 5. Недолугі історики привчили бачити так, як хочеться людям, а не так, як є в логіці Бога. Все, що складає долю, все, що складає історію, все, що складає форму є продовженням Його логіки. Красиве лице – віддача Любові. Некрасиве – поглинання Любові, себелюбов. Вкрай некрасиве – егоїзм рівня паразита. Щоб мати красиве лице, треба вміти віддавати Любов. Жертвувати собою. Тільки тягнути Любов, хотіти, щоб любили тебе, це заробляти собі некрасиве лице. І сто богів і всі святі не відмолять від цього. Краса як досягнення косметики, краса як виріб салонів і пластикових хірургів, намагання обдурити Бога і заробити більше горе. Лице і форму дозволено міняти відновленням Енергії і правильним використанням. Нема нічого поганого в тому, щоб бути красунею/красивим, але є багато поганого в тому, щоб використовувати красу для облещень і некрасивих справ. Бич сучасного – надлишкова вага – має причиною жадібність. Під забороною на свинину [8] розуміється не м’ясо, а жадібність; не вживати свинину – не мати жадності в собі. Свинею в духовному світі бачиться жадність. Слово, яке записане прообразами духовного світу, вчить, відповідно, духовних речей. Жадібність і її наслідки перемагаються протилежним: голодай, вчись віддачі. Жадність, закритість – завжди надлишкова вага. Це стан, коли всього мало. Мало не в тому, що чогось немає, а мало в тому, що нема Енергії. Оскільки Енергія, чиста Любов, породжує радість, її недостача, її обмаль створює ефект, що всього в житті мало, мало матеріального, мало стосунків, мало радості, мало насолод, мало щастя. І тіло інстинктивно шукає його в легкодосяжному. Сукупність таких потягів і дає надмір ваги. Коли є Енергія, всього достатньо. На значній Енергії дух стає відкритим і діє на віддачу. На слабкій – закритим, кислим, зловтішним, сповненим образ і винуватості всіх, тільки не себе. Коли Енергія протікає через людину – в стані самозабуття, віддачі, творчості, творення Добра із неї – її результатом стає щастя. Кисле і зловтішне, на дуже слабкій енергії, ніколи щасливим не є. Бог обмежив його давно – і рід його – за всі відповідні справи. Так жити – це уже прокляття.
1 2 Царств 22.26-32, Псалом 17. 26. 27
2 Одкровення 1.10, 22.13
3 1 Царств 16.7
4 З 2.12.1990, «Перша Книга пророцтв» Агілера.
5 Псалом 57.5
6 Іоіль 2.23-24
7 Можливе президентство.
8 Второзаконня 14.8