Українські чиновники почали ставати нев’їзними на Заході. Принаймні, такий висновок чимало спостерігачів зробили зі скандалу довкола першого заступника генерального прокурора України Рената Кузьміна, котрому анулювали візу на в’їзд до Сполучених Штатів. Як відомо, на початку жовтня після прийняття резолюції Сенату США стосовно офіційного Києва, якою було пропонованозаборонити в’їзд на американську територію представникам української влади, причетним до справи Тимошенко (зокрема, й заступникові генпрокурора), Кузьмін звернувся з листом до Конгресу США та віце-президента Байдена із пропозицією виступити перед американськими парламентаріями й повідати їм «правду» про Тимошенко та її причетність до вбивства аж чотирьох людей. Натомість уже 19 жовтня персонально посол США в Києві Джон Теффт повідомив йому про анулювання багаторазової п’ятирічної візи.
У відкритому листі до президента США Барака Обами від 3 грудня, сказано, що нібито американські посадовці перешкоджають проведенню слідства у справі про вбивство депутата Євгена Щербаня, яке сталось у 1996 році. Кузьмін заявляє, що в розпорядженні американського Міністерства юстиції є документи й свідчення екс-помічника Лазаренка Петра Кириченка, самого Лазаренка, а також екс-майора Держохорони Миколи Мельниченка, які підтверджують «провину» Тимошенко. Проте, жаліється Кузьмін, американська сторона не відповідає на звернення ГПУ про передачу цих доказів. Понад те, як стверджує заступник генпрокурора, «Департаментом юстиції США за ініціативи деяких американських і українських політиків розроблено ретельний план з протидії та знищення справи про вбивство Євгена Щербаня». Далі Кузьмін розкриває вже геть сенсаційні подробиці. Згідно з листом, його хотіли заарештувати на території Сполучених Штатів за звинуваченням у тискові на Мельниченка. І сидіти б панові Кузьміну за американськими ґратами, якби прозрілий екс-майор не попередив його про підступні плани заокеанських супостатів.
Фахівцям у царині дипломатії, яких опитав Тиждень, уся ця історія бачиться кепським анекдотом. За всіма дипломатичними нормами, заступники генпрокурорів, та й самі генпрокурори не пишуть листів президентам інших країн. Дивний вигляд має і власне ситуація з позбавленням Кузьміна візи. Відомо, що вона не була дипломатичною, котра забезпечує особі імунітет супроти кримінального переслідування (на відміну від «зеленого» дипломатичного паспорта, який у нього наявний, але такої недоторканності сам собою не дає). Водночас обізнані джерела Тижня наголошують, що заарештувати українського чиновника в США могли б лише за шпигунство або тяжкий злочин. Іще в 2010 році Кузьмін в одному інтерв’ю коротко зауважив, що проводив у Сполучених Штатах «слідчі дії» з Петром Кириченком. Якщо на те не було офіційного дозволу компетентних органів США, Кузьмін, безумовно, порушив американський закон. Проте, як кажуть опитані Тижнем експерти, за таке його все ж не заарештували б – лише видворили б із країни.
Відсутність реакції з боку вітчизняного МЗС, генерального прокурора та Адміністрації президента на «дипломатичний казус» може тільки свідчити про намагання української влади максимально дистанціюватися від інциденту з Кузьміним, мовляв, це його приватна справа, щоб раптом, чого недоброго, самим не потрапити від гарячу руку «підступних американців».