Автоматизовані та автономні машини стали звичними на полях боїв, з фантастики перетворившись на буденних учасників війни від Сирії до Донбасу. Авіаційні безпілотникі, від маленьких, часто саморобних квадрокоптерів до величезних літаків, покорили повітря, стали незамінними помічниками військових і надають розвідувальні дані, а інколи застосовуються для нанесення ударів. При цьому все більше роботи довіряється комп’ютерам. Показовим є проект Lockheed Martin по перетворенню старого винищувача F-16 на роботизований БПЛА з штучним інтелектом замість людини-пілота.
Все більше зусиль конструкторів спрямовано і на наземні сили. Від відносно простих роботів-охоронців типу TALON до більш продвинутих в технічному плані концептів BigDog Atlas від Boston Dynamics. В Росії в 2015 році вперше показали новітнього робота «Платформа-М». Як зрозуміло з назви це гусенична платформа, на якій розміщені кулемет, гранатомет та протитанкова керована ракета. Схожий на нього комплекс «Волк-2», який теж планується озброїти кулеметами та гранатометом. Крім того, комплекс має лазерний далекомір, стабілізатор зброї, тепловізор та балістичний комп’ютер. Робота планується використовувати для охорони стратегічних ракетних комплексів типу «Тополь-М» або «Ярс». Не відстає українська промисловість – в 2016 році ДК «Укроборонпром» презентував свою новинку, безпілотний БТР «Фантом». За задумом конструкторів ця дистанційно керована машина буде здатна вести цілодобову розвідку та ураження цілей, здійснювати доставку невеликих вантажів або використовуватися для евакуації поранених.
Читайте також: Слід "Армати" у гонці охброєнь
До недавнього часу залишалася одна стихія? для якої розробки роботів велися не так активно. Але з розвитком технологій і море перестає бути бар’єром для конструкторів. Так, за повідомленням сайту Defense One, світовий гігант Boeing разом з компанією Huntington Ingalls Industries працює над створенням безпілотного підводного апарату Echo Voyager.15 метровий дрон важить більше 50 тон і має вантажний відсік довжиною 10 метрів. Це дозволяє встановлювати на БППА різні модулі виходячи з бойових завдань, типу встановлення мінних загороджень, нанесення ракетного удару чи ведення розвідки. Випробування нового апарату розпочалися в водах Південної Каліфорнії 5 червня цього року.
Трохи раніше, у квітні в Портленді, штат Орегон відбулася урочиста церемонія спуску на воду експериментального безпілотного корабля Sea Hunter. Автономне бойове судно призначено для боротьби з підводними човнами. 40-метровий корабель здатен здійснювати морське патрулювання протягом трьох місяців без участі людей. Вартість корабля сягає $20 млн, а щоденне використання оцінюється в $15-20 тисяч. При чому зазначається, що використання автономних безпілотних кораблів типу Sea Hunter дозволить значно зменшити собівартість проведення морських військових операцій. Очікується, що подальші випробування корабля триватимуть приблизно два роки і пройдуть у складі 7го Флоту США, дислокованого у Японії. Як зазначив Пітер Сінгер, експерт з роботизованого озброєння аналітичного центру New America Foundation, такі розробки є відповіддю на активність Китаю та Росії в створенні підводних човнів. Водночас, як підкреслив заступник міністра оборони США Роберт Ворк, в разі розміщення летального озброєння на аналогічних кораблях, рішення про його бойове застосування буде ухвалюватися виключно людьми.
Читайте також: Нова ядерна бомба Дональда Трампа
Власні проекти безпілотних надводних кораблів розробляють і в Японії, про що повідомляє The Guardian. Очікується, що перший прототип вийде у відкрите море до 2025 року. Впровадження новітніх технологій дозволить швидше та дешевше доставляти вантажі і водночас зробить судноплавство більш безпечним. Головною проблемою розробки таких суден наразі називають створення спеціалізованого програмного забезпечення.
Читайте також: ЗD-друк чи законодавство – що вбиває смарт-зброю?
Разом з тим, як зазначають експерти військового центру US Naval Institute, використання безпілотних систем у військово-морських силах ставить багато запитань. Як буде поводитися озброєна платформа у разі втрати зв’язку? Як дрон реагуватиме на спроби кібернетичного зламу його систем? Як вони повинні діяти у разі конфлікту з іншими безпілотними системами противника? Або які можуть бути дозволені дії комплексу для власного захисту в мирній обстановці? На ці та інші питання можна знайти відповіді лише у разі проведення чисельних симуляцій та тренувань. Моделювання кризових ситуацій дозволить краще зрозуміти можливості та реакцію штучного інтелекту, яким планується замінити екіпаж. Лише таким чином можна розробити відповідні правила та доктрини і прокласти шлях для безпілотної революції у флоті.