Уряд В’єтнаму частково дотримується стратегії ресурсного націоналізму, зокрема в експорті ресурсів закордон. Для підтримки вітчизняного експорту уряд країни забирає обов’язкове оподаткування деяких одиниць, що йдуть на зовнішній ринок, пишуть автори.
Український уряд вже давно просуває ідею підписання зони вільної торгівлі із В’єктамом, хоча й не обгрунтовує доцільності такого кроку, наслідків і його стратегування. ЗВТ у нас “механічно штампують як іміджевий must have”. При тому, у торгівлі України з В’єтнамом стабільно зберігається від’ємне сальдо, що зрештою візуалізує відсутність системної політики українського економічного патріотизму.
Читайте також: Сполучені Штати повертаються до В’єтнаму?
“Безмитний експорт української зернової продукції до В’єтнаму в обмін на імпорт в’єтнамської електроніки й механічного обладнання стане ще одним прикладом сумного портфоліо української зовнішньої торгівлі”, – йдеться у матеріалі.
“Беручи до уваги, що ще до підписання ЗВТ між ЄС і В’єтнамом їхній товарообіг майже відповідав товарообігу між Україною та ЄС після підписання ЗВТ ($54 млрд проти $62 млрд), перспективи українських експортерів заповнити нові ніші європейського ринку й утримати вже зайняті видаються невиразними, адже в’єтнамські виробники, що отримують системну підтримку з боку держави, ефективніше використовують власні дешевші, порівняно з українськими, фактори виробництва”, – зазначають автори.