Мистецтво відвернути увагу від важливого – одне з обов’язкових умінь сучасного українського політика. Більшість депутатів нинішньої Верховної Ради з цим завданням справляються на «відмінно». Наприклад, так сталося торік у травні. Тоді депутати ухвалили низку законопроектів про мовні квоти та рекламу у ЗМІ. За дискусіями та ламанням списів щодо цих питань загубився один законопроект, який нардепи відхилили. Він стосувався запровадження інституту кримінальних проступків, про який говорять з моменту ухвалення нового КПК у 2012-му році. Сам законопроект готували та змінювали кілька років, однак вся ця робота перетворилася на труху за кілька хвилин у напівпорожній тоді залі парламенту.
Схожа ситуація повторилася у четвер, 15 березня. Рада дала згоду на притягнення й арешт нардепа Євгена Бакуліна, який за інформацією генпрокурора Юрія Луценка все одно зараз у Москві. Депутати після року очікування звільнили Валерію Гонтареву з посади голови Нацбанку та призначили замість неї Якова Смолія, обрали голову та членів Рахункової палати, а також виконали забаганку «Народного фронту» й таки призначили Людмилу Денісову головою Офісу Омбудсмена. Також добрі півгодини дискусії відійшло на вкрай важливе питання про виключення Надії Савченко з Комітету з питань нацбезпеки й оборони (при тому що генпрокурор Юрій Луценко не приховує планів подання на її притягнення до відповідальності та арешт). Згодом до Ради прийшла й сама Савченко, а головна увага звелася до обговорення вмісту її сумки.
Читайте також: (Не)легітимний омбудсмен
Хоч і не повністю непомітно, як у випадку з кримінальними проступками, але так само «забалаканим» лишилося ще одне питання. 15 березня набули чинності зміни до кількох статей Кримінально-процесуального кодексу. Верховна Рада ухвалила їх кількома місяцями раніше під час одного з етапів судової реформи. Поправки до кодексу стали відомі як «правки Лозового» за прізвищем нардепа від Радикальної партії Ляшка, який став автором змін. З того часу про правки Лозового чимало писали, чимало казали, однак до виправлення проблем досі не дійшло. Сам автор продовжує наполягати, що поправки йдуть на користь. Колеги по рідній фракції стоять за депутата горою.
Якщо повторити коротко, то правки Лозового змінюють дві речі: по-перше, для будь-якої експертизи або обшуку під час розслідування слідчим доведеться отримувати дозвіл суду; по-друге, розслідування навіть найтяжчих злочинів слід закрити за певний час, якщо у справі не оголошено підозри. Іншими словами, якщо у когось в житті сталася прикрість і його пограбували на вулиці та ще й при цьому нанесли тілесні ушкодження, то щоб довести факт цих ушкоджень треба чекати дозволу суду на експертизу. У тому ж суді будуть чекати дозволу на будь-які експертизи й в усіх без виключення злочинах, які відбулися у тому ж районі. Тож скільки доведеться чекати потерпілому, аби таки довести факт побиття, рахуйте самі. Інший приклад – розслідування вбивств. У відомій справі журналіста Павла Шеремета підозрюваних досі немає. Тепер справу слід просто закрити бо, згідно з правками Лозового, вже минули терміни розслідування. Звісно ж, слідчий має можливість звернутися до суду і продовжити розслідування. У справі Шеремета, з огляду на її резонансність, вірогідно так і станеться. А от чи станеться так у випадку тих злочинів, про які суспільство не дізнається зі ЗМІ, сказати важко.
Читайте також: Фабрика законодавчого спаму
У середу, 14 березня, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності обговорював, зокрема, і питання скасування правок Лозового. З такої нагоди на засідання завітав навіть генеральний прокурор Юрій Луценко. Спочатку генпрокурор розповів як довелося три дні чекати на дозволи судів провести низку обшуків і справах про підривну діяльність, якими він того ж дня хвалився у соцмережах.
«Ще більш абсурдною є ситуація з судовими ухвалами на експертизи. Доводжу до вашого відома, що ця ситуація стосуватиметься близько 150 тисяч рішень на рік, які зараз ухвалюються слідчими. Тобто, якщо є старша людина, яка померла своєю смертю без очевидних ознак насильства, тим не менш, правоохоронці мають провести експертизи у вигляді розтинів… Тепер це має зробити суд, той самий суд, який вже не здатен пропустити черги протягом одного дня. Таким чином, це повністю паралізує взагалі всю ситуацію», – зазначив Луценко.
Історія про нові правила поховання у зв’язку з правками Лозового потребує уточнення. Вона почала ширитися у ЗМІ та соцмережах приблизно за тиждень до набуття чинності нових нормам. Лідер радикалів Олег Ляшко після цього звинуватив «фейкомети» у намаганні «дискредитувати його команду». Правда у цьому випадку десь посередині: у випадку смерті з природних причин процедура видачі тіл родичам для поховання, скоріше за все, не зміниться, однак коли йдеться про насильницьку смерть або загибель без очевидної причини, то процедура, яка й до того була ускладнена, дійсно затягнеться, адже обов’язкову в таких випадках медичну експертизу тіла призначатимуть виключно через суди.
Олег Ляшко та інші члени його фракції продовжують наполягати, що правки Лозового підуть виключно на користь, однак чомусь не проти того, аби ім’я їхнього однопартійця не асоціювалося з цими нормами.
«Давайте не звинувачувати окремого депутата у тому, що він подав правки. Бо він запропонував, а Верховна Рада прийняла. І я не переконаний, що у подальшому не будуть ухвалені законопроекти, які матимуть такий резонанс у суспільстві», – закликав колег нардеп від БПП Віктор Король. Колеги погодилися.
Читайте також: Коли мовчить парламент, говорить вулиця
«Я хотів би подякувати генеральному прокурору і колегам, які дійсно не згадують автора правки. А якщо чесно сказати, то хочу ще подякувати Юрію Віталійовичу за те, що він згадав консультантів автора і наслідки. Тому в даному випадку ми готові до компромісу, який запропонував пан Юрій. Але велике прохання і до Юрія Віталійовича, і до представників фракції. Ви, будь ласка, попрацюйте з депутатами, щоб не вийшло так – ми тут усе зробимо в кабінеті, а в залі «як завжди», – підтримав тезу Ігор Мосійчук з партії Ляшка.
Компроміс – це законопроект №7547 про часткове скасування правок Лозового, який і обговорюють на комітеті. Наступного дня у сесійній залі Мосійчук разом із більшістю колег по фракції проголосує проти ухвалення законопроекту навіть у першому читанні. На запитання про різні позиції під час обговорення у комітеті та голосування у залі Мосійчук скаже, що змушений дотримуватися рішення фракції.
«Окрім того, це напівміра, Європейський суд цього не прийме», – додає він. Для повної послідовності в цьому питанні РПЛ слід виключити з лав фракції Юрія Шухевича, який єдиний проголосував «за».
Взагалі серед членів профільного комітету дійсно є консенсус щодо незгадування Андрія Лозового у контексті його правок до КПК. Багато хто воліє казати про «автора правок та його консультантів». Однак імен цих таємничих «консультантів» також не називають. Голова комітету Андрій Кожемякін назвав їх «Чіпом і Дейлом».
«А ви самі подумайте як Князевич, вочевидь не дурна людина, міг запхнути в останній момент, за день до голосування, ці правки у законопроект. От подумайте, хто міг його надихнути», – так один із депутатів направляє кореспондента Тижня із запитанням про консультантів Лозового до колишнього представника президента Петра Порошенка у парламенті Руслана Князевича. Сам Князевич за скасування норми, проведеної свого часу через очолюваний ним Комітет з питань правосуддя не голосував – біля його імені на сайті Ради вказано «відсутній».
Читайте також: Кодекс несподіванок. Чи наважиться Рада на нову виборчу систему
Сам законопроект №7547 називають компромісним, оскільки він пропонував не повністю, а тільки частково скасувати поправки Лозового. Автори законопроекту хотіли все ж зберегти нові норми для економічних та службових злочинів, натомість у випадку решти повернути слідчим можливість призначення експертиз та старі терміни розслідування. За найпоширенішим поясненням, це мало задовольнити інтереси представників бізнесу у парламенті, які були незацікавлені у відновленні старих норм, які дозволяють слідчим «кошмарити бізнес» через обшуки та безпідставні розслідування.
Проте інтересами бізнесу важко пояснити спробу виключення також розділу Кримінального кодексу про службові злочини. Серед таких злочинів, зокрема, справи підслідні НАБУ, декларування посадовцем недостовірної інформації, а також більшість справ пов’язаних зі злочинами проти Майдану.
Однак навіть такий урізаний варіант скасування правок Лозового не здобув підтримки депутатів хоча б у першому читанні. Вже на завершенні довгого дня у парламенті спікер Андрій Парубій ставив питання на розгляд шість разів підряд, однак максимум, який вдалося здобути – 219 голосів. Перед цим питання намагалися розглянути також зранку, однак результат аналогічний.
Тепер депутати обіцяють повернутися до розгляду питання якнайшвидше. Представник БПП та заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Микола Паламарчук обіцяє, що вже наступного тижня комітет розгляне питання про внесення нового законопроекту щодо скасування правок Лозового. Один із авторів відхиленого проекту №7547 Антон Геращенко каже, що до нового розгляду в сесійній залі мине щонайменше місяць. Однак навіть такі терміни здаються вкрай оптимістичними з огляду на заборону розглядати під час однієї сесії парламенту питання, яке раніше не знайшло підтримки депутатів. У випадку з кримінальними проступками новий законопроект також обіцяли вже найближчим часом, проте його й досі немає. Окрім того, невідомо, який саме «компроміс» депутати запропонують наступного разу й чи не створить він ще більших проблем.
Поки що ж депутати можуть цілком зосередитися на питанні своєї колеги Надії Савченко. Подання щодо неї надійшло від генпрокурора вже зранку 16 березня. Тож порядок денний на найближчий пленарний тиждень уже заповнено.