Підвищення робочих температур електрогенерації на теплоелектростанціях, зменшення обсягів споживання енергії на самих електростанціях і суперсучасні турбіни – ось формула покращення енергоефективності й скорочення викидів парникових газів ТЕС від американських науковців. У цьому переліку форсований розвиток альтернативної енергетики не значиться. Тамтешні експерти доволі скептично ставляться до цього.
Найсучасніше устаткування ТЕС, що працюють на вугіллі, дає змогу на 18% зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу. «Природний газ кращий. Викиди електростанцій, які на ньому працюють, ще менші на відсотків 50, але все ж таки вони є», – констатує Родні Ендрюс, директор Центру прикладних енергетичних досліджень при Університеті Кентуккі. Крім того, природний газ дорого коштує, як і експлуатація ТЕС, що на ньому працюють.
Альтернативна енергетика не продукує цих шкідливих газів, але вона дуже дорога, її окремі види, зокрема вітрова, не всюди доступні, сонячна електрогенерація можлива лише під час світлої частини доби – ось такий базовий набір контраргументів вчених, які вони наводять у відповідь на заклики інвайронменталістів будувати економіку, вільну від вугілля. «Альтернативною енергетикою замінити традиційну неможливо. Крім того, що, скажімо, сонячна є дуже дорогою, ми її не можемо зберігати. А якщо ми не можемо цього робити, то відповідно ми не в змозі постачати потрібний обсяг енергії. Це очевидно», – підсумовує Родні Ендрюс.
У США приватні енергетичні компанії радше вмотивовані будувати нові сучасні ТЕС, ніж технічно переоснащувати старі й зношені. Причому з технічного погляду оновити стару ТЕС неважко. Але тільки-но ТЕС переоснащується, тобто на ній встановлюються сучасні енергетичні технології, до неї починають застосовуватися сучасні стандарти, зокрема суворі вимоги щодо викидів у атмосферу. Витрати компаній-операторів на експлуатацію ТЕС зростають. Тому так виходить, що приватні компанії не вмотивовані запроваджувати нове енергозберігальне обладнання доти, доки в цьому вже немає нагальної потреби. Сьогодні в США ті ТЕС, які не відповідають сучасним вимогам, закриватимуться. Але цікаво, що, як свідчить практика, на зміну вже закритим ТЕС не приходять нові технології. Після закриття старих енергетичних потужностей дефіцит енергії компенсують за рахунок імпорту із сусідніх штатів чи країн електроенергії, виробленої на ТЕС, які працюють на вугіллі або природному газі, або ж власними ТЕС, які працюють на природному газі.
Візьмімо за приклад штат Кентуккі, де нині близько 92% електроенергії виробляють теплоелектростанції, які працюють на вугіллі. Решта 8% – це переважно або гідроелектростанції, або ТЕС, що використовують природний газ. Відповідно до потреби в електроенергії, що постійно зростає, штату доведеться нарощувати власну електрогенерацію. При цьому він зобов’язується скоротити своє споживання вугілля й розвивати альтернативну електроенергетику. За оцінками вчених, до 2025 року реально вийти на такі показники: 78% енергії – вугілля, 6% – природний газ, 4% – гідроенергетика, 2% – геліоенергетика й 10 % – біомаса. Це все дуже далеко, на жаль, від цілей інвайронменталістів, які прагнуть розвивати економіку без вугілля. Саме таку мету ставить перед собою найстаріша й найчисельніша екологічна організація США «Сьєрра Клуб» (див. інтерв’ю з Боб Сіпченом)
На запитання Тижня, як же в такому разі бути з негативним впливом вугільної електроенергетики на здоров’я людей, що є головним аргументом екологів, довелося почути від Родні Ендрюса таку відповідь: «Ви можете покласти провину за хвороби на будь-що. Я не вважаю, що продукування електроенергії на основі вугілля гірше впливає на здоров’я людей, ніж інші види енергетики».
Здається, що інвайронменталісти та науковці в Америці перебувають на різних берегах ріки часу. Перші говорять, що вірять у можливість повномасштабного розвитку екологічно чистої електроенергетики, яка має замінити вугілля. Другі парирують, що енергетика – це не та царина людської діяльності, де «віра» може щось визначати чи на щось впливати. Європі варто над американським прикладом замислитися. Розвиток зеленої енергетики – це загальноєвропейський тренд, про який волають пости й рекламні щити в нинішніх європейських аеропортах, на кузовах європейських автобусів і на вулицях міст. Американський досвід і приклад засвідчують, що реальність енергетична й економічна вельми невблаганні до альтернативної енергетики, особливо коли йдеться про велику національну економіку. Важливим є цей приклад і для України, яка досі не має осмисленої стратегії балансування між підвищенням енергоефективності ТЕС і розвитком альтернативної енергетики.