Едвард Лукас старший віцепрезидент Центру аналізу європейської політики (CEPA, Варшава й Вашингтон)

Без медалей: Олімпіада в Парижі

6 Серпня 2024, 11:19

Міжнародні спортивні змагання, поплямовані булінгом і боязгузтвом

«Китайський Тайбей» замість Тайваню; порушення антидопінгових правил 23-ма учасниками з материкового Китаю; поріділі через війну лави олімпійської збірної України; і «нейтральні» спортсмени з Росії й Білорусі, які підтримують цю війну… Що й казати про те, що учасників більше десяти тисяч, а золотих медалей – 329: уже очевидно, хто справжні переможці й переможені на паризькій Олімпіаді.

Золота медаль за «геополітику у спорті» дісталася Комуністичній партії Китаю, що пограла мускулами й перемогла. Змусила тайванських спортсменів виступати під вигаданим прапором і без національного гімну, та ще й уникла відповідальності за невиконання правил про допінг. Безхребетне Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) прийняло офіційні виправдання Китаю щодо 23-х плавців, у крові яких 2021 року було виявлено заборонений кардіологічний препарат триметазидин. Мовляв, препарат містився в їжі, яку плавці разом їли у своєму готелі. Спільне розслідування німецького телеканалу ARD і New York Times засвідчило, що то була відверта брехня. Інші плавці можуть оскаржити рішення, якщо китайські спортсмени здобудуть перемогу, але довіру WADA вже втратило й здобуло золоту медаль за «моральну гімнастику».

Попереду нові раунди цього змагання. Цього місяця ФБР, уповноважене розслідувати скандал за законом США про запобігання змовам, викликало в суд зі Швейцарії Брента Новіцького – очільника Міжнародної федерації плавання World Aquatics. У відповідь Міжнародний олімпійський комітет (IOC) пригрозив відмовити США у праві приймати зимові Олімпійські ігри 2034 року в Солт-Лейк-Сіті.

Речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова здобула золоту медаль за політичну жовчність. Вона назвала церемонію відкриття Олімпіади «сміховинною», сказала, що Париж кишить безхатьками й щурами і покепкувала з проблем із громадським транспортом. (А також відмахнулася від закидів про те, що Росія, власне, ці проблеми й спричинила).

Читайте також: Французька преса: дві третини «нейтральних» російських атлетів можуть підтримувати війну

Лютувати на задвірках – нове поповнення в арсеналі російських високопосадовців у спорті, на додачу до улюбленої категорії: порушення правил. На Олімпіаді в Сочі 2014 року російські господарі заходу систематично підробляли допінг-тести (знову ж таки WADA воліло заплющити очі). МОК теж вирішив особливо не ставати в позу: дозволив російським спортсменам брати участь в іграх у Токіо і Пекіні тільки від «Олімпійського комітету Росії» – без національного прапора й гімну.

Та то було лише початком епічного виступу МОК в обраній категорії: легалістичне боягузтво. Із 2022 року з огляду на повномасштабне вторгнення Росії в Україну комітет обмежив участь росіян на доволі технічних підставах: мовляв, атака порушила тижневе «Олімпійське перемир’я» тогорічних ігор (якби Росія напала на Україну на кілька днів пізніше, то тоді, звісно, усе було б гаразд). Лише в жовтні 2023 року, після того, як Росія анексувала чотири області України, МОК заявив, що Росія порушила Олімпійську хартію і призупинив членство цієї країни.

Утім 32 росіян і білорусів однаково беруть участь у цьогорічних іграх як «незалежні нейтральні спортсмени». Цих учасників нібито перевірили, підтвердивши, що вони не причетні до воєнної машини і не підтримують вторгнення. Українці скаржаться, що щонайменше троє з них (усі тенісисти) ставили вподобайки або поширювали провоєнний контент у соцмережах.

Незалежні учасники теж скаржаться: на тиск із боку їхньої влади (провідний член Олімпійського комітету в Москві назвав їх «іноземними агентами») й остракізм із боку інших спортсменів. То спробували б тренуватися в Україні в умовах війни: зі щоденними блекаутами, постійними обстрілами ракетами й дронами, безсонними ночами в укриттях і невпинними хвилюваннями про рідних на фронті. Росія знищила 500 спортивних споруд, включно з 15 олімпійськими тренувальними базами. Щонайменше 479 українських спортсменів і тренерів загинули від початку війни, включно з тими, котрі мали б виступати зараз у Парижі.

Українська делегація – винятково маленька, й налічує всього 140 осіб. Усі ці люди заслуговують на медалі, і не лише за здобутки в спорті.