Губенко Дмитро редактор відділу "Світ"

Без Кім Ір Сена в голові

ut.net.ua
24 Квітня 2009, 00:00
Корейською Народно-Демократичною Республікою (КНДР) уже майже 15 років формально править покійник. Вічним президентом цієї ізольованої країни офіційно є Кім Ір Сен, засновник північнокорейської держави і розробник корейської версії марксизму – ідеології «чучхе». Його син Кім Чен Ір керує політичними, військовими та економічними силами країни лише як голова Державного комітету оборони. День народження Кім Ір Сена 15 квітня у Північній Кореї вважають головним державним святом – Днем Сонця. Цього року на честь свята у Пхеньяні провели двогодинне піротехнічне шоу «Вогняна буря могутньої квітучої держави».
 
Водночас навколо країни розгорталася справжня зовнішньополітична буря. 14 квітня КНДР заявила про відновлення своєї ядерної програми й оголосила, що не бачить сенсу в продовженні шестисторонніх переговорів щодо денуклеаризації Корейського півострова (за участю КНДР, Республіки Корея, США, КНР, Японії та Росії). А через три дні державне північнокорейське телеграфне агентство налякало світ повідомленням про те, що ядерна війна КНДР із сусідами є «лише питанням часу».
 
Мирний супутник чи бойова ракета
 
Гнів Пхеньяна викликала заява Ради Безпеки ООН, що засудила запуск ракети «Инха-2» («Яскрава зоря-2»). 5 квітня на ракетному полігоні Мусудан, що на північному сході КНДР, здійснено запуск експериментального телекомунікаційного супутника «Кванменсон-2» («Чумацький шлях-2»). Північнокорейське телебачення відрапортувало про успішний вихід супутника на орбіту, звідки той начебто транслює на цілу планету пісні про Кім Ір Сена та Кім Чен Іра.
Нікому, крім північних корейців, виявити супутник на орбіті не вдалося. За даними американських експертів, другий і третій ступені ракети «Инха-2» впали у Тихий океан, не дотягнувши тисячу кілометрів до запланованого місця падіння. Але в Токіо та Вашингтоні переконані, що супутник був лише прикриттям для випробовування модернізованої балістичної ракети «Теподонг-2», яка може досягнути навіть Аляски.
 
Попередній запуск цієї ракети у 2006 році теж закінчився фіаско: «Теподонг-2» пробув у повітрі менше хвилини і впав у море. ООН своєю резолюцією тоді заборонила Пхеньяну подальші ракетні випробування. Теперішня реакція світової спільноти була передбачуваною. Заява Ради Безпеки ООН містила не лише засудження КНДР, а й вимогу «не здійснювати подальших запусків».
 
Однак космічна програма – це справа честі для пхеньянської еліти. В ідеологічному змаганні з Півднем КНДР не може розраховувати на економічні показники – показник внутрішнього валового продукту на особу на півдні Корейського півострова у 15 разів вищий, ніж на півночі. Попри ізоляцію від зовнішнього світу, пересічні північні корейці чудово усвідомлюють, що їхні південні сусіди живуть набагато краще. Тому демонстрація військової могутності на кшталт ракетних чи ядерних випробувань має значний пропагандистський ефект.
 
Відносини Півночі з Півднем істотно погіршилися торік, коли до влади у Сеулі прийшов консервативний президент Лі Мьон Бак. Він одразу припинив надання щедрої, практично без жодних умов, допомоги КНДР й оголосив, що відновить її тільки у разі відмови останньої від ядерної програми. Північна Корея відкинула цей ультиматум, розірвала залізничне сполучення й припинила більшість спільних економічних проектів, а згодом узагалі відмовилася від усіх домовленостей, яких було досягнуто з попередником Лі Мьон Бака. Єдиним міжкорейським проектом, який усе ще діє, є спеціальна економічна зона Кесон, де на підприємствах 98 південнокорейських фірм працюють близько 39 тис. північних корейців.
 
Без наступника
 
Курс КНДР на конфронтацію підтвердили й результати виборів до парламенту країни – Верховних народних зборів (ВНЗ), що відбулися 8 березня. Вибори у Північній Кореї безальтернативні – виборці можуть лише підтримати кандидата, запропонованого єдиною Трудовою партією. Однак навіть просте висунення чи невисунення чиновника кандидатом у депутати свідчить про посилення чи послаблення його позицій. Цього року до числа депутатів не увійшли помірковані представники північнокорейської еліти, зокрема Квон Хо Ун – урядовий радник, який був відповідальний за переговори з Півднем.
 
Не виявилося у списках обраних до ВНЗ і Кім Чен Уна – наймолодшого, 26-річного, сина Кім Чен Іра. Цей факт неабияк здивував аналітиків, які ламають голови над тим, хто ж стане наступним лідером КНДР. Донедавна Кім Чен Уна розглядали як одного з найімовірніших спадкоємців великого вождя, але надзвичайно закритий характер північнокорейського істеблішменту перетворює усі розрахунки експертів на ворожіння на кавовій гущі. Тепер як можливого наступника розглядають зятя Кім Ір Сена 63‑річного Чан Сон Тхека, який нещодавно увійшов до складу Державного комітету оборони.
 
Питання наступництва влади у Пхеньяні непокоїть як Захід, так і сусідів країни. Подейкують, що влітку 2008-го Кім Чен Ір пережив інсульт і не з’являвся на публіці аж до запуску «Инхи-2». За цей час у керівництві країни посилився вплив військових, що й вилилося у загострення стосунків із навколишнім світом. Стан здоров’я лідера викликає побоювання, що в разі його смерті країна може поринути в анархію. Кім Ір Сен готував сина до влади майже 20 років, але сам Кім Чен Ір досі не визначився зі спадкоємцем.

Жоден із його трьох синів ще не має авторитету в суспільстві. 37‑річний Кім Чен Нам був причетний до скандалу – 2001 року намагався в’їхати до Японії з підробленим паспортом Домініканської Республіки, а нещодавно заявив, що не зацікавлений у владі. Кім Чен Чхоль та Кім Чен Ун ще не досягли 30-річного віку. Навіть у разі призначення когось із них офіційним спадкоємцем, навряд чи він буде допущений до прийняття рішень. Тому цілком імовірним є варіант, що владу від Кім Чен Іра може перебрати колективний орган із партійних та військових високопосадовців. У будь-якому разі новий лідер (чи лідери) країни буде змушений провести хоча б обмежені реформи, і на північнокорейське суспільство очікує болюча трансформація. [1297][1298]

 
ПОГЛЯД
Пак Ро Бьок
Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні
У. Т.: Зараз є дві Кореї, два шляхи розвитку. Як ментальність корейського народу, його культурні традиції допомагають йому реалізовувати ці два національні проекти?

– Північ і Південь мають одну мову, одні традиції та одну історію аж до холодної війни, тож вони симпатизують одне одному. І хоча була Корейська війна, з плином часу ми долаємо почуття ворожості. Але є ще питання безпеки – питання ядерної зброї. Ми пропонуємо Півночі «Бачення 3000»: якщо КНДР відмовиться від ядерної зброї, ми допоможемо її економіці досягнути рівня ВВП у $3 тис. на особу. Але її лідери не готові до цього. Тому ми маємо чекати часу, коли північнокорейська еліта обере правильний шлях відкритості та співпраці.

 
ДВІ КОРЕЇ
 
Республіка Корея
КНДР
Населення
48,4 млн осіб
23,5 млн осіб
Територія
98 480 кв. км
120 540 кв. км
ВВП на особу (купівельна спроможність)
$26 000
$1800
Очікувана тривалість життя
75 років (чоловіки), 82 роки (жінки)
69 років (чоловіки), 75 років (жінки)
За даними CIA The World Factbook